Консультативна рада
з розробки типового
закону "Про лізинг"

Попередній проект
Типовий закон "Про лізинг"

(підготовлено комітетом з розробки законопроектів на основі рекомендацій, наданих третьою сесією Консультативної Ради
(Рим, 3-5 квітня, 2006))

Упродовж останніх  місяців Міжнародна фінансова корпорація (IFC) спільно з УНІДРУА (UNIDROIT, International Institute for the Unification of Private Law, Міжнародний інститут з уніфікації приватного права) працює над розробкою Модельного закону по лізингу. УНІДРУА, який у 1988 році прийняв Конвенцію про міжнародний лізинг, вирішив взяти участь у проекті розвитку модельного законодавства з лізингу, що зможе допомогти країнам що розвиваються у розвитку  їх національного законодавства з лізингу.

Рада Керуючих УНІДРУА щойно схвалила Модельний закон з лізингу, який їй було представлено Консультативним Комітетом. Для остаточного схвалення тексту  Модельного закону його необхідно винести на голосування Генеральної асамблеї УНІДРУА, яка відбудеться 30 листопада 2006 р. Вашій увазі пропонується текст проекту Модельного закону з лізингу.

Зауважимо, що після схвалення Модельного закону його текст буде супроводжуватися детальним постатейним Коментарем (Пояснювальним звітом), робота над яким зараз ведеться.

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ МІЖНАРОДНОГО ІНСТИТУТА З УНІФІКАЦІЇ ПРИВАТНОГО ПРАВА (UNIDROIT),
Зібравшись на 60-ій сесії в Римі 30 листопада 2006 р.,

Визнаючи, що лізинг забезпечує країнам, що розвиваються, і зокрема, країнам із перехідними економіками, важливе джерело капіталу для розвитку інфраструктури і малих та середніх підриємств;

Усвідомлюючи, що в той час як у багатьох державах уже існує лізингове законодавство і добре розвинений сектор лізингу, багато інших держав, зокрема країни, економіки яких розвиваються або знаходяться у перехідному періоді, потребують нормативної бази, яка б сприяла швидкому розвитку лізингового сектору, що тільки народжується або зовсім не існує в цих країнах;

Відповідно переконана у необхідності запропонувати до уваги законодавців цих країн типовий закон про лізинг, який вони можуть адаптувати згідно із своїми конкретними потребами;

Виконуючи завдання гармонізації нормативної бази щодо лізингу в усіх країнах світу з метою сприяння міжнародній торгівлі основними засобами виробничого призначення;

Дійшовши висновку, що Конвенція з Міжнародного Фінансового лізингу (UNIDROIT) (Оттава, 28 травня 1988) не лише усунула певні перешкоди юридичного характеру для міжнародного фінансового лізингу обладнання, при цьому зберігши справедливий баланс інтересів між різними сторонами угоди в Державах-сторонах даної Конвенції, а й також часто слугувала зразком для держав, що розробляли свої перші закони про лізинг;

Вважаючи правовий режим, вміщений у вище згаданій Конвенції, стартовим майданчиком і базою для розробки всебічного типового закону, яким би регулювались такі операції;

Притримуючись того погляду, що при підготовці такого типового закону передусім слід встановити правила, що б оговорювали цивільний та господарський правові аспекти лізингу;

Ухвалила наступний текст типового закону про лізинг (UNIDROIT).

ГЛАВА I: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 Сфера застосування

Цей Закон застосовуватиметься до договору лізингу щодо об'єкту, якщо такий  об'єкт знаходиться в межах [держави], або якщо центр основних інтересів лізингоодержувача знаходиться в межах [Держави], або якщо такий договір лізингу передбачає, що операція регулюватиметься законодавством [держави].

Стаття 2 Визначення термінів

У цьому Законі:

Об'єкт лізингу означає будь-яке майно, що використовується в господарській діяльності, в тому числі виробничі приміщення, основні засоби виробничого призначення, обладнання, майбутні активи, спеціально виготовлені основні засоби, а також живі та ненароджені тварини. Термін не охоплює грошові засоби або інвестиційні цінні папери, але такий об'єкт не перестане вважатись об'єктом лізингу лише на тих підставах, що він став нерухомим інвентарем, прикріпленим до землі.

Центр основних інтересів означає місце, де особа регулярно реалізує свої інтереси. Якщо особа не зможе довести протилежне, центром основних інтересів особи вважатиметься юридична адреса підприємства особи або адреса місця проживання фізичної особи.

Фінансовий лізинг означає таку лізингову угоду, із правом або без права викупу, яка включає наступні характеристики:

(а) лізингоодержувач за власним бажанням визначає об'єкт та обирає постачальника;

(б) лізингодавець набуває об'єкт або право володіння і користування об'єктом у зв'язку із лізинговою угодою, і постачальнику відомо про цей факт; і 

(в) лізингові платежі або інші кошти, що належатимуть до сплати за договором лізингу, включають амортизацію всієї суми або істотної частини інвестиції лізингодавця. 

Лізинговою угодою називається така операція, при якій особа передає право володіння і користування об'єктом іншій особі на визначений термін і в обмін на отримання лізингових платежів. За винятком випадків, коли контекстом вказано інше, цей термін також включає сублізинг.

Лізингоодержувачем називається особа, яка набуває право володіння і користування об'єктом за договором лізингу. За винятком випадків, коли контекстом вказується інше, цей термін також включає сублізингоодержувача.

Лізингодавець означає особу, яка надає право володіння і користування майном за договором лізингу.  За винятком випадків, коли контекстом вказується інше, цей термін також включає сублізингодавця.

Особа означає будь-яку юридичну особу, приватної або державної форми власності, або фізичну особу.

Постачальник означає особу, у якої лізингодавець придбає майно для передачі в лізинг за договором фінансового лізингу.

Договір поставки означає договір, за яким лізингодавець придбає майно для передачі в лізинг.

Стаття 3 Інше законодавство

Лізингова угода, що підлягає регулюванню цим Законом, також підлягатиме регулюванню будь-яким іншим законом [цієї Держави], що застосовується до нерухомого майна або публічного оголошення стосовно лізингової угоди або об'єкта, що є предметом лізингової угоди. Недотримання норм такого закону матиме лише наслідки, зазначені в ньому.

Стаття 4 Тлумачення цього Закону

1. При тлумаченні цього Закону необхідно зважати на його міжнародне походження і на необхідність сприяти одноманітності його застосування та добросовісного його дотримання.

2. Питання стосовно справ, що підпадають під регулювання цим Законом, і які не є чітко встановлені ним, повинні бути вирішені у відповідності із загальними принципами, на яких грунтується цей Закон.

Стаття 5 Свобода контракту

За винятком положень, передбачених у Статтях 11, 13, 15(1), 20(1)(a), 20(2), 26 і чинним законодавством [цієї держави], лізингодавець і лізингоодержувач мають право зменшувати або змінювати юридичну силу цього Закону, і є вільними визначати зміст лізингової угоди.

ГЛАВА II: ТЛУМАЧЕННЯ ЛІЗИНГОВОЇ УГОДИ

Стаття 6 Формування

Договір лізингу може бути створений шляхом прийняття оферти або в результаті дій сторін, що є достатніми для демонстрації їх згоди.

Стаття 7 Тлумачення

Договір лізингу слід тлумачити у відповідності із спільними намірами сторін. Якщо такий намір не можна встановити, договір лізингу слід тлумачити у відповідності із значенням, що його дали б розсудливі особи того самого типу, що й сторони цього договору лізингу у подібних обставинах.

Стаття 8 Документація

1. Договір лізингу не може бути примусово виконаний проти сторони, якщо не існує записів, підписаних цією стороною або агентом цієї сторони, достатніх для засвідчення того, що договір лізингу дійсно був укладений.

2. Запис вважатиметься недостатнім, якщо він пропускає або невірно викладає положення, що є важливим для визначення прав і обов'язків сторін.

3. Якщо запис пропускає або неправильно викладає таке положення, необхідно забезпечити наявність такого положення, що б відповідало вимогам даних обставин. При визначенні, яке положення слід забезпечити, фактори, які необхідно брати до уваги повинні включати: наміри сторін, добросовісність, чесність дій та доцільність.

Стаття 9 Внесення змін

Договір лізингу, що містить положення, яке вимагає внесення змін або припинення договору у певній формі, не може бути змінений або припинений іншим чином. Будь-яка сторона може через свою поведінку бути звільнена від дотримання цього положення, якщо інша сторона відповідним чином відреагувала на таку поведінку. 

СТАТТЯ III: ЧИННІСТЬ ДОГОВОРУ ЛІЗИНГУ

Стаття 10 Обов'язковість виконання договору

За винятком випадків, якщо цим Законом передбачено інше, договір лізингу є чинним і підлягає виконанню згідно із його умовами між сторонами і проти третіх сторін, в тому числі арбітражного управляючого у справі про неплатоспроможність.

Стаття 11 Лізинигоодержувач за договором фінансового лізингу як вигодоотримувач договору поставки

1. (a) За договором фінансового лізингу, постачальник за договором поставки також буде нести зобов'язання перед лізингоодержувачем якби такий лізингоодержувач був стороною такого договору, і якби майно повинно бути поставлено напряму лізингоодержувачу. Постачальник не нестиме відповідальність одночасно перед лізингодавцем і лізингоодержувачем за одну і ту саму шкоду.

(b) Розширення обов'язків постачальника перед лізингоодержувачем за попереднім пунктом не впливає на права і обов'язки сторін договору поставки, що випливають із того договору або іншим чином, і не накладають будь-яких обов'язків або зобов'язань за договорм поставки на лізингоодержувача.

(c) У випадку якщо відсутність договорних відносин між лізингоодержувачем і постачальником не дозволяє лізингоодержувачу вимагати від постачальника виконання обов'язків за договором поставки, лізингодавець зобов'язаний вжити комерційно доцільних заходів, щоб допомогти лізингоодержувачу. Якщо лізингодавець не вживе таких заходів, лізингодавець вважатиметься таким, що взяв на себе ці обов'язки.

2. Зміна будь-яких умов договору поставки, попередньо ухвалених лізингоодержувачем, не буде впливати на права лізингоодержувача за цією Статтею, за винятком випадків, коли лізингоодержувач погодився на такі зміни. Якщо лізингоодержувач не давав згоди на такі зміни, тоді лізингодавець вважатиметься таким, що взяв на себе обов'язки постачальника перед лізингодавцем, що були таким чином змінені, і в межах цих змін.

3. Жодне з положень цієї Статті не надає права лізингоодержувачу вносити зміни, припиняти або відмовлятись від договору поставки без згоди лізингодавця.

4. Сторони не мають права зменшувати або змінювати обсяг юридичної сили положень цієї Статті.

Стаття 12 Черговість прав вимоги

1. Кредитор лізингоодержувача і власник будь-якого інтересу в землі або особистому майні, приналежністю якого стає лізингове майно, бере предмет лізингового договору і не має права накладати арешт на будь-який інтерес, що належить лізингоодержувачу, в тому числі і в зв'язку з користуванням об'єктом лізингу.

2. За винятком випадків, коли інше передбачено законодавством [цієї держави], кредитор лізингодавця бере предмет лізингового договору.

Стаття 13 Відповідальність за смерть, особисте ушкодження або пошкодження майна третіх осіб

1. За договором фінансового лізингу, лізингодавець не зобов'язаний, перебуваючи у ролі лізингодавця, нести відповідальність перед лізингоодержувачем за смерть, особисті ушкодження або пошкодження майна, спричиненого об'єктом лізингу або через використання об'єкту лізингу.

2. За договором фінансового лізингу, лізингодавець не зобов'язаний, перебуваючи в ролі лізингодавця або власника, або в будь-якій іншій ролі нести відповідальність перед третіми сторонами за смерть, особисті ушкодження або пошкодження майна, спричинені об'єктом лізингу або через використання об'єкту лізингу.

3. Сторони не мають права зменшувати або змінювати обсяг юридичної сили положень цієї Статті.

ГЛАВА IV: ВИКОНАННЯ

Стаття 14 Безповоротність

1. (a) Обов'язки лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором фінансового лізингу стають безповоротними і незалежними в момент укладання лізингової угоди.

(b) За договором не фінансового лізингу, сторони мають право домовитись вважати будь-які з обов'язків лізингоодержувача перед лізингодавцем безповоротними і незалежними, конкретно вказавши, який обов'язок є безповоротним і незалежним.

2. Безповоротний і незалежний обов'язок повинен бути виконаний, незалежно від того, виконала чи не виконала свої обов'язки інша сторона, за винятком випадків, коли сторона, перед якою належить виконати цей обов'язок, припиняє договір лізингу або прямо погоджується на інше.

Стаття 15 Ризик втрати

1. За договором фінансового лізингу ризик втрати переходить до лізингоодержувача. Якщо час переходу не зазначено, ризик втрати переходить до лізингоодержувача в момент укладання договору лізингу. Сторони не мають права зменшувати або змінювати обсяг юридичної сили положень цієї Статті.

2. За договором не фінансового лізингу ризик втрати утримується лізингодавцем і не переходить до лізингоодержувача.

3. У випадку, якщо об'єкт лізингу не доставлено, доставлено частково, доставлено несвоєчасно, або не у відповідності із договором лізингу, і лізингоодержувач вимагає застосування засобів юридичного захисту за статтею 18, тоді лізингоодержувач, згідно із статтею 22 (1), має право вважати, що ризик втрати залишився у лізингодавця або, у випадку фінансового лізингу, у постачальника з самого початку.

Стаття 16 Пошкодження майна

1. За договором фінансового лізингу, якщо об'єкт лізингу зазнає пошкоджень не з вини лізингоодержувача або лізингодавця перед тим, як буде доставлений лізингоодержувачу, лізингоодержувач має право вимагати інспекції об'єкту, і, за вибором лізингоодержувача, або прийняти об'єкт із належною сумою компенсації від постачальника за втрату цінності але без подальшого права проти постачальника, або, відповідно до статті 14, вимагати інших засобів захисту прав, як передбачено законодавством.

2. За договором не фінансового лізингу, якщо об'єкт лізингу зазнає пошкоджень не з вини лізингоодержувача або лізингодавця перед тим, як буде доставлений лізингоодержувачу,

(a) якщо втрата є повна, лізинговий договір припиняється;

(b) якщо втрата є частковою, лізингоодержувач має право вимагати інспекції об'єкту і, за власним вибором, або вважати лізинговий договір припиненим, або прийняти об'єкт лізингу із відповідним зменшенням суми лізингових платежів, що належить сплатити до кінця строку лізингу, за втрату цінності майна, але без права подальшого пред'явлення претензій до лізингодавця.  

Стаття 17 Прийняття

1. Об'єкт лізингу вважається прийнятим, якщо лізингоодержувач сповіщає лізингодавця або постачальника, що об'єкт відповідає умовам договору, якщо він не відмовляється від об'єкту після представлення можливості інспектувати його або починає використовувати об'єкт.

2. (a) Після прийняття об'єкту фінансового лізингу лізингоодержувачем, у випадку невідповідності специфікацій об'єкту умовам договору поставки, компенсацію за збитки лізингоодержувачу сплачує постачальник.

(b) Після прийняття об'єкту лізингу лізингоодержувачем за договором не фінансового лізингу, у випадку невідповідності специфікацій об'єкту умовам договору лізингу, компенсацію за збитки лізингоодержувачу сплачує лізингодавець.

Стаття 18 Відмова

1. За договором фінансового лізингу, у випадку, якщо об'єкт лізингу не доставлено, доставлено частково, доставлено несвоєчасно, або не у відповідності із договором лізингу, лізингоодержувач має право вимагати від постачальника поставки об'єкту, що відповідав би умовам договору, а також може вимагати застосування засобів юридичного захисту як передбачено чинним законодавством.

2. (a) За договором нефінансового лізингу, у випадку, якщо об'єкт лізингу не доставлено, доставлено частково, доставлено несвоєчасно, або не у відповідності із договором лізингу, лізингоодержувач має право прийняти об'єкт, відмовитись від об'єкту, або, згідно із цим пунктом та Статтею 27, припинити договір лізингу. Відмовитись від об'єкту або від договору лізингу слід протягом розумно необхідного терміну після такої поставки.

(b) За договором нефінансового лізингу, у випадку, якщо об'єкт лізингу був прийнятий лізингоодержувачем, лізингоодержувач має право відмовитись від об'єкту згідно із попереднім пунктом тільки якщо невідповідність об'єкту істотно зменшує його вартість і або

(I) лізингоодержувач прийняв об'єкт, не знаючи про його невідповідність через трудність виявлення дефектів, або
(II) лізингодавець своїми запевненнями спонукав лізингоодержувача прийняти об'єкт.

(c) За договором не фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач відмовляється від об'єкту згідно із цим Законом або договором лізингу, лізингоодержувач має право затримати сплату лізингових платежів допоки не будуть виправлено дефекти невідповідної поставки, і вимагати відшкодування всіх лізингових платежів та інших коштів, сплачених авансом, за вирахуванням розумної суми, що відповідає будь-якій вигоді, яку лізингоодержувач уже утримав від об'єкту. 

3. Якщо лізингоодержувач відмовляється від об'єкту згідно із умовами цієї Статті, і час для виконання умов договору іще не сплив, лізингодавець або постачальник мають право виправити свої недоліки протягом часу за домовленістю.

Стаття 19 Передача

1. Лізингодавець має право передати свої права за договором лізингу без згоди лізингоодержувача. Лізингодавець має право передати свої обов'язки за договором лізингу без згоди лізингоодержувача, за винятком випадків, якщо така передача послабить права лізингоодержувача на об'єкт.

2. Лізингоодержувач має право передавати свої права і обов'язки за договором лізингу тільки за згоди лізингодавця. Лізингодавець не має права необґрунтовано відмовляти у такій згоді, особливо якщо треті сторони мають право отримати передані права.

3. Лізингоодержувач, лізингодавець та треті сторони мають право домовлятись про таку передачу заздалегідь.

Стаття 20 Гарантія спокійного володіння

1. (a) За договором фінансового лізингу лізингодавець гарантує, що спокійному  володінню об'єктом з боку лізингоодержувача не буде заважати особа із переважним правом власності або іншими правами, або яка заявляє, що вона має переважне право власності або інше право, і яка діє за розпорядженням суду, якщо таке право власності, інше право або претензія випливає з недбалості або навмисних дій або упущення лізингодавця. Сторони не мають права зменшувати або змінювати обсяг юридичної сили положень цієї частини Статті.

(b) За договором фінансового лізингу лізингоодержувач, який надає специфікації об'єкта лізингодавцю або постачальнику, гарантує такому лізингодавцю та постачальнику звільнення від відповідальності за позовами про порушення [прав інтелектуальної власності] або іншими позовами, що можуть виникнути на підставі дотримання цих специфікацій.

2. За договором не фінансового лізингу лізингодавець гарантує що спокійному володінню об'єктом з боку лізингоодержувача не буде заважати особа із переважним правом власності або іншими правами, або яка заявляє, що вона має переважне право власності або інше право і яка діє за розпорядженням суду, або яка пред'являє позов про порушення [прав інтелектуальної власності].
 
Стаття 21 Гарантія прийнятності і відповідності призначенню

1. За договором фінансового лізингу, гарантія того, що об'єкт буде принаймні таким, як прийнято в даному секторі згідно описання в договорі лізингу, і що він відповідає призначенню, для якого об'єкти з таким описанням використовуються, випливає із договору поставки і може бути примусово виконана тільки проти постачальника.

2. За договором нефінансового лізингу, гарантія того, що об'єкт буде принаймні таким, як є прийнято в даному секторі згідно описання в договорі лізингу, і що він відповідає призначенню, для якого об'єкти з таким описанням використовуються, випливає із договору лізингу, якщо лізингодавець регулярно має справу із об'єктами даного виду.

Стаття 22 Обов'язки лізингоодержувача обслуговувати і повернути об'єкт лізингу

1. (a) Лізингоодержувач зобов'язаний проявляти належну турботу про об'єкт, використовувати об'єкт за призначенням, враховуючи спосіб, у який такі об'єкти зазвичай використовуються, і утримувати його в стані, в якому він був доставлений, з урахуванням нормального зносу.

(b) Якщо договір лізингу передбачає обов'язок по утриманню об'єкта або виробник чи постачальник об'єкта видає технічні інструкції з використання об'єкту, дотримання лізингоодержувачем такої домовленості або інструкцій повинні задовольняти вимогам попереднього пункту цієї статті.

2. Якщо лізингова угоди закінчується або припиняється, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингодавцю в стані, передбаченому попереднім пунктом, за винятком випадків, коли лізингоодержувач бажає скористуватися своїм правом викупу об'єкта або переукладає договір лізингу цього об'єкта на наступний термін.

ГЛАВА V: ДЕФОЛТ (НЕВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ ЗА ДОГОВОРОМ)

Стаття  23 Визначення дефолту

1. Сторони мають право в будь-який час домовлятись в письмовій формі, які події становитимуть дефолт, або на підставі яких виникатимуть права та юридичні засоби захисту прав, зазначені в цій главі.

2. За відсутності домовленості, дефолтом для цілей цього Закону вважатиметься невиконання або неналежне виконання однією стороною обов'язку, передбаченого договором лізингу або цим Законом.

Стаття 24 Повідомлення

За винятком випадків, коли лізинговим договором передбачено інше, постраждала сторона зобов'язана надіслати винній стороні заяву про дефолт (невиконання умов контракту), заяву про позовне забезпечення виконання умов контракту, повідомлення про припинення контракту і дати їй можливість виправитись.

Стаття 25 Збитки

У випадку дефолту постраждала сторона матиме право на відшкодування таких збитків які, окремо або у комбінації з іншими засобами захисту права, передбаченими цим Законом або договором лізингу, поставили би постраждалу сторону у таке становище, у якому вона була б, якби умови договору лізингу були належним чином виконані.

Стаття 26 Ліквідовані збитки

Положення лізингового договору, що передбачає спосіб, яким слід обраховувати збитки, належить виконати сторонам в усіх випадках, крім тих, які могли би привести до збитків, що значно перебільшували би ті, що передбачені Статтею 25. Сторони не мають права зменшувати або змінювати обсяг юридичної сили положень цієї Статті.

Стаття 27 Припинення договору

1. (a) Зважаючи на умови з пункту (b), договір лізингу може бути припинено на підставах, передбачених чинним законодавством, статтею 16 цього Закону, за згодою сторін, або за бажанням постраждалої сторони у випадку дефолту лізингодавця або лізингоодержувача.

(b) Лізингоодержувач за договором фінансового лізингу не має права припиняти договір лізингу у випадку дефолта іншої сторони, але має право застосувати інші засоби юридичного захисту своїх прав, як передбачено домовленістю сторін або чинним законодавством.

2. Зважаючи на умови Статті 14, після припинення договору обидві сторони звільняються від виконання всіх своїх обов'язків, що належало виконати за договором лізингу, за винятком обов'язків, які набувають сили після припинення договору. Але при цьому будь-які права, що випливали з попереднього дефолту, або виконання обов'язків залишаються в силі.

Стаття 28 Володіння і розпорядження

1. Після закінчення строку або припинення лізингового договору лізингодавець має право повернути собі об'єкт у володіння.

2. Лізингодавець має право розпорядитись об'єктом після завершення або припинення договору лізингу.