У березні 2005 р. у податковому законодавстві України відбулися зміни, які призвели до суттєвого зменшення темпів приросту ринку лізингу. Зокрема було:

• запроваджено податок на додану вартість на відсотки та комісії у складі лізингового платежу за договорами фінансового лізингу, якщо їх сума перевищує подвійну облікову ставку НБУ (п. 3.2.2. Закону України “Про ПДВ”);
• заборонено включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів (п.7.4.2. Закону України “Про ПДВ”);
• встановлено обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку витрат на страхування в розмірі 5% валових витрат за звітний податковий період (п.5.4.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

На превеликий жаль, перелічені зміни дуже деструктивно вплинули на ринок лізингу. Адже лізингові угоди у переважній своїй більшості є довгостроковими (див. Діаграму 1).  Зміна податкового законодавства змушує переглядати умови договорів, але це далеко не завжди вдається зробити. 

Діаграма 1¹. Середні терміни дії лізингових угод на ринку України

Реакція ринку лізингу на податкові зміни була адекватною, і призвела до того, що у 2005 р. порівняно з попереднім (2004 р.) суттєво зменшилися темпи приросту:

• річного обсягу активів, що були надані у лізинг;
• річного обсягу доходів від виконання лізингових угод;
• кількості зайнятих у лізинговій індустрії.

Зокрема, річні темпи приросту обсягів машин, обладнання та транспортних засобів, наданих у лізинг зменшилися зі 108% у 2004 році до 55% у 2005 році (див. Діаграму 2).

Діаграма 2. Динаміка обсягу вартості наданих у лізинг активів, наданих лізингодавцями - резидентами України

Легко підрахувати, що якби у 2005 році темпи приросту обсягу наданих у лізинг активів збереглися на рівні 2004 р., то їх обсяг міг становити щонайменше 1288 млн. грн. (619 млн. грн. х 2,08).

Отже, у 2005 році суб’єкти народного господарства України внаслідок погіршення податкового клімату не змогли придбати у лізинг основних засобів на суму 860 млн. грн. (1288 млн. грн. – 962 млн. грн.).  

З огляду на те, що надання предметів лізингу у користування а також  лізингові послуги, що супроводжують ці процеси, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, можна стверджувати, що уповільнення темпів росту обсягів лізингових активів призвело до скорочення бюджетних надходжень по податку на додану вартість.

Висновок 1: У 2005 р. обсяг податку на додану вартість, що був недоотриманий бюджетною системою України  внаслідок уповільнення темпів приросту лізингової індустрії становив 172 млн. грн.  (860 млн. грн. х 20%).

Скорочення темпів росту вітчизняного ринку лізингу супроводжувалося аналогічною тенденцією і щодо обсягів доходів, одержаних внаслідок реалізації лізингових договорів. У 2005 році річний приріст доходів від лізингових операцій становив 58%, у той час, як у 2004 році 230% (див. Діаграма 3).

Діаграма 3. Динаміка обсягів доходів у межах договорів лізингу, укладених лізингодавцями - резидентами України.

Якби у 2005 році темп приросту обсягу доходів від виконання лізингових угод зберігся на рівні 2004 року, то  вони могли досягти щонайменше 838,2 млн. грн. (254 млн. грн. х 3,30).

Можна стверджувати, що у 2005 році в економіка України внаслідок уповільнення темпів приросту доходів від реалізації лізингових угод втратила доходів на суму 436,2 млн. грн. (838,2 млн. грн. – 402 млн. грн.).  

Оскільки від обсягу одержаних доходів залежить величина податку на прибуток підприємств, досить легко розрахувати скільки бюджетна система України недоотримала доходів по податку на прибуток підприємств.

Висновок 2: У 2005 році обсяг податку на прибуток, що був недоотриманий бюджетною системою України внаслідок зменшення темпів приросту лізингової індустрії становив 109,1 млн. грн. (436,2 млн. грн. х 25%).

Зазначимо, що уповільнення розвитку лізингу впливає також на показники зайнятості населення. У 2005 році цей показник у лізинговій індустрії значно зменшився: у 2005 році  річний темп приросту кількості працівників у лізинговій індустрії становив 26%, порівняно з 164% у 2004 році (див. Діаграма 4).

Діаграма 4. Динаміка кількості працівників лізингодавців - резидентів України.

Аналогічно з попереднім припущеннями можна говорити проте, що якби у 2005 році темп приросту зайнятості в лізинговому бізнесі зберігся на рівні 2004 року, то кількість робочих працівників у лізинговій індустрії могла досягти щонайменше 1996 осіб ( 756 х 2,64).

Можна стверджувати, що внаслідок погіршення податкового середовища у 2005 році лізингові компанії не змогли створити 1054 робочих місця (1996 роб. місця – 942 роб. місця).  

Якщо прийняти, що середньомісячна заробітна плата у лізинговій індустрії складає 2000 гр., то фонд заробітної плати, який у 2005 р. не вдалося створити в лізинговій індустрії внаслідок уповільнення темпів росту ринку лізингу досягає 25,3 млн. грн.   (2000 грн. х 12 міс. х 1054). Відомо, що податок на доходи фізичних осіб залежить від того, скільки людей мають змогу його платити, від фонду заробітної плати.

Висновок 3: У 2005 р. обсяг податку на доходи фізичних осіб, що був недоотриманий бюджетною системою України внаслідок зменшення темпів приросту лізингової індустрії становив  3,3 млн. грн. (25,3 млн. грн. х 13%).                                                                                                                                 

Висновок 4: Підводячи підсумки під вищевикладеним, необхідно зазначити, що внаслідок уповільнення темпів розвитку лізингу бюджет України від лізингових компаній не надійшло доходів на суму 284,4 млн. грн. (див. Таблиця 1).

Таблиця 1.

Мультиплікатор впливу лізингу на інші галузі економіки, як доводить світова практика дорівнює щонайменше «2» (за деякими дослідженнями цей показник досягає навіть «8» - «10»). Лізинг сприяє розвитку інших галузей економіки, перш за все малого та середнього бізнесу, шляхом оновлення їх основних засобів, збільшення обсягів продажу товарів виробників (постачальників) лізингових активів тощо. Можна уявити, що уповільнення розвитку лізингу в Україні збільшило втрачені можливості в інших галузях її економіки.

Висновок 5: Приймаючи, що мультиплікатор впливу лізингу на розвиток інших галузей дорівнює «2», можна стверджувати, що у 2005 р. внаслідок уповільнення темпів приросту лізингу в Україні її бюджетна система недоотримала від інших галузей економіки податкових надходжень щонайменше на суму 568,8 млн. грн. (284,4 млн. грн. х 2).

Висновок 6: Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що у 2005 р. бюджетна система України внаслідок уповільнення темпів зростання лізингу втратила бюджетних доходів на загальну суму 853,2 млн. грн., з яких:

• 284,4 млн. грн. – в частині зменшення податкових надходжень від лізингових компаній;
• 568,8 млн. грн. -  в частині зменшення податкових надходжень від інших галузей вітчизняної економіки. 

На початку даної статті наводилися данні щодо середньої тривалості лізингових угод (див. Діаграма 1). На жаль, податкові зміни 2005 року призвели до того, що скоротилася питома вага договорів з терміном більше 3-х років. Нагадаємо, що основною складовою лізингових платежів є відшкодування вартості предмету лізингу, і вона формується в основному за рахунок амортизаційних відрахувань, які лізигоодержувач здійснює по предмету лізингу.

Вважливо пам’ятати. що якщо податкова амортизація в країні побудована таким чином, що тривалість списання вартості предмета лізингу у податковому обліку значно перевищує строки економічної експлуатації активів та тривалість лізингових договорів, лізинг стає надзвичайно дорогою послугою, і ринок лізингу не розвивається. У цьому контексті політика податкової амортизації предметів лізингу є ключовою у системі заходів державного впливу на лізинг.  

Амортизаційна податкова політика у всьому світі є дієвим чинником сприяння розвитку лізингу у тому випадку, якщо вона має інвестиційно-орієнтований характер.

Яскравим прикладом цього може слугувати досвід Російської Федерації (РФ), яка з 1996 року прийняла законодавство, відповідно якого сторони договору лізингу можуть застосовувати механізм прискореної  податкової амортизації для основних засобів, що є предметами фінансового лізингу (Постанова Уряду РФ № 752 від 06.1996 р.). У 2002 р. дана норма була закріплена Податковим кодексом РФ (Гл.25), і нині основні засоби, що є предметами фінансового лізингу, можуть амортизуватися у податковому обліку з коефіцієнтом 3.

Внаслідок реалізації інвестиційно-орієнтованої політики податкової амортизації Росія змогла суттєво збільшити обсяги свого ринку лізингу. На початок 2006 року річний обсяг укладених в Росії лізингових договорів становив 8,5 млрд. дол. США (для порівняння - в Україні лише 253 млн. дол. США). Внаслідок стрімкого розвитку ринку лізингу Росія у 2006 році за показником обсягу ринку лізингу зайняла 11 місце у світі та 7 місце в Європі.

Аналіз динаміки російського ринку лізингу свідчить, що за останні 8 років його середньорічний темпи приросту становили +156 %. При цьому такий високий показник росту мав місце, перш за все, завдяки інвестиційно-орієнтованої політики податкової амортизації предметів лізингу.

За оцінками експертів: якщо в Україні буде діяти інвестиційно-орієнтована політика податкової амортизації, темп приросту річного обсягу ринку лізингу збільшиться щонайменше на + 60%. Зазначимо, коли мова йде про впровадження інвестиційно-орієнтованої політики податкової амортизації щодо лізингу, то мова йде лише про лізинг виробничого обладнання, такого, що належить до ІІІ групи основних засобів згідно ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»².

За оцінками експертів у 2006 році вартість предметів лізингу, що належать до ІІІ групи основних засобів (виробниче обладнання) в Україні складе 362,9 млн. грн., а обсяг доходів від виконання відповідних лізингових угод 105,2 млн. грн.

Якщо у 2007 році буде впроваджено коефіцієнт 1,5 для податкової амортизації лізингових активів, що належать до ІІІ групи основних засобів, цей сектор ринку лізингу зросте на +60%. Отже, додатково в економіці з’явиться доходів для оподаткування податком на прибуток на 63,1 млн. грн. (105,2 млн. грн. х 0,6).  

Збільшення доходів звичайно ж вплине на зростання бюджетних надходжень по податку на прибуток підприємств.  У 2007 році бюджетні надходження від лізингової індустрії по податку на прибуток підприємств можуть зрости на 12,6 млн. грн. (63,1 млн. грн. х 20%) як наслідок впровадження для ІІІ групи основних засобів при податковій амортизації коефіцієнта 1,5.

Приймаючи, що мультиплікатор впливу лізингу на розвиток інших галузей дорівнює «2», можна оцінити що збільшення бюджетних надходжень по податку на прибуток підприємств від інших галузей  у 2007 році становитиме 25,2 млн. грн. ( 12,6 млн. грн. х 2).

Запровадження інвестиційно-орієнтованої податкової амортизації двосторонньо впливає на бюджетних надходжень по податку на прибуток:
 
З одного боку, це сприяє розвитку інвестиційно-орієнтованих галузей та збільшує надходження в бюджет. За оцінками експертів у 2007 році таке це збільшення може становити 37,8 млн. грн. (12,6 млн. грн. + 25,2 млн. грн.).

З іншого, матиме місце свого роду «розстрочка податкових надходжень». Тобто загальна сума сплаченого у бюджет податку на прибуток на початку виконання лізингової угоди дещо зменшиться, але у наступні податкові періоди вона зросте. За оцінками експертів це “зменшення” у 2007 р. може становити 18,1 млн. грн. (див. Таблиця 2).

Висновок 7: Якщо у 2007 р. для податкової амортизації предметів лізингу, що належать до ІІІ групи основних засобів буде впроваджено коефіцієнт 1,5, це дозволить збільшити надходження у бюджетну систему України по податку на прибуток підприємств на суму 19,7 млн. грн. (37,8 млн. грн. – 18, 1 млн. грн.).

Таблиця 2.

¹ Ця та всі інші діаграми побудовані за даними щорічних досліджень українського ринку лізингу, які були проведені експертами IFC «Розвиток лізингу в Україні».

² Нагадаємо, що податкова амортизація ІІ групи основних фондів здійснюється у розмірі 6% за квартал. При цьому базою нарахування є балансова вартість групи основних фондів станом на початок кожного кварталу.  Тобто, має місце нарахування амортизації за метолом зменшення балансової вартості активів. При цьому, якщо елемент основних засобів придбано пізніше, ніж перше число кварталу, амортизація на нього у даному кварталі не нараховується.