20 березня 2007 року Асоціація "Українське об’єднання лізингодавців" спільно з Проектом "Розвиток лізингу в Україні" Міжнародної фінансової корпорації (IFC) провели прес-конференцію на тему: "Лізингова індустрія України в контексті євро інтеграції".
Упродовж останніх років лізингова індустрія в Україні продемонструвала значний потенціал свого розвитку: портфель лізингових угод виріс на 70%, а кількість зареєстрованих лізингових компаній, серед яких чимало іноземних, подвоїлася. Якщо темпи росту ринку лізингу залишаться такими як у 2005 – 2006 роках, то вартість укладених лізингових угод на кінець року збільшиться з 423 до 660 млн. доларів США.
Про значний потенціал українського ринку лізингу свідчить і те, що вперше в історії незалежної України 27-28 березня 2007 року в Києві відбудеться семінар "Leaseurope" 2007 для лізингодавців Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Семінари "Leaseurope" відбуваються щороку, а їх програма розрахована саме на керівників та менеджерів вищої ланки, що працюють з лізингом у цьому регіоні. Учасники семінарів мають можливість дізнатися про тенденції розвитку ринку лізингу, його проблеми і перспективи та їх вплив на бізнес.
Leaseurope - європейська федерація асоціацій лізингових компаній, - організація, що представляє лізингову індустрію в Європі. До її складу входить 30 національних асоціацій. В 2004 році, 1200 лізингових компаній, що представлені в Leaseurope, профінансували 230 млрд. євро в обладнання та нерухомість, що складає близько 45% світового ринку. В даних компаніях працює близько 48 тис. осіб. Загальна сума непогашених договорів по лізингу вищезгаданих компаній складає 609 млрд. євро. Leaseurope представляє 92% європейського ринку лізингу.
Для України, яка гостро відчуває потребу в оновленні основних фондів в усіх галузях економіки, необхідність розвитку ринку лізингових послуг, в тому числі, завдяки зарубіжним гравцям, є особливо актуальною. За експертними оцінками Україна потребує щонайменше 172 млрд. дол. США інвестицій в основні фонди з метою їх оновлення. Адже рівень зносу основних засобів в Україні нині становить у середньому 50%, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіаційному транспорті, соціальній сфері 60% та більше відсотків (сюди входить як рухоме, так і нерухоме майно).
Зацікавленість зарубіжної лізингової спільноти в українському ринку лізингу носить знаковий характер. Адже крім конкурентних переваг регіону, які дають можливість компаніям досить швидко збільшувати обсяги бізнесу, Україна зробила ряд важливих кроків на законодавчому рівні, серед яких і минулорічна ратифікація Верховною Радою Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг.
У прес-конференції взяли участь:
ПИТАННЯ УЧАСНИКАМ КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ВІДПОВІДІ НА НИХ:
Ведучий. У конференції беруть участь голова ради Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців", директор компанії «Оптіма/Sixt" Вадим Нестерчук, директор компанії "Євро лізинг" Роман Іваненко, директор компанії "Капітал Лізинг" Андрій Жилінський. Всі вони є представниками індустрії лізингу і Асоціації. Також участь у конференції приймає керівник Проекту розвитку лiзингу в Українi Мiжнародної Фiнансової Корпорацiї Ернст Меренгс та радник з фінансово-економічних питань проекту – Надія Рязанова.
Роботу побудуємо наступним чином: після кількох виступів учасників, ви зможете задати запитання і прояснити ситуацію. Слово надається Вадиму Нестерчуку – голові ради Асоціації “Українське об’єднання лізингодавців".
Вадим Нестерчук. Шановні панове, хотів би подякувати вам, що ви знайшли час і сьогодні завітали до нас. Декілька слів, чому ми запросили вас на прес-конференцію.
27-28 березня лізингова асоціація України приймає в Києві семінар по центральній східній Європі, який проводиться кожного року Федерацією лізингових асоціацій Європи "Leaseurope".
Коротко про "Leaseurope". До федерації входить 48 національних лізингових асоціацій з 33 країн Європи. Як приклад, розмір ринку лізингу в Європі у 2005 році склав 290 мільярдів євро. Із них 232 мільярда євро – це є лізинг обладнання. В порівнянні до ВВП України минулого року склав тільки 79 мільярдів євро. Можете уявити собі ринок лізингу, наскільки він величезний. Що стосується світового ринку лізингу: Європа є одним з найбільших ринків лізингу, потім йдуть Сполучені Штати Америки – 209 мільярдів євро, потім Японія – 57 мільярдів євро.
Коротко про те, що характеризує Європейський ринок лізингу. В 2005 році ріст нових лізингових контрактів склав 14% в Європі, 8% ринку лізингу припадає на країни Центральної та Східної Європи і вони показують найбільший динамічний ріст по лізинговим контрактам. Чому лізинг цікавий для України, чому ми запросили "Leaseurope" до України?
Навіть в Європі з їх стабільними та розвинутими ринками ми спостерігаємо 25% кореляцію між ростом ринку лізингу і ростом інвестицій в основні засоби. Навіть на стабільних ринках бачимо, що ринок лізингу розвивається швидше ніж на ринках, які ще формуються у Східній Європі. Наприклад, на ринку Угорщини така кореляція є більший чим в 3 рази, тобто ринок лізингу росте на 60%, ринок інвестицій в основні засоби – тільки на 20%.
Я вважаю, що лізинг в Україні ще не розвинений і, нажаль, серйозно не сприймається державою. Хоча, я думаю, що це серйозна альтернатива банківському кредитуванню для того, щоб обновити основні засоби нашого народного господарства.
Ведучий. Спасибі, пан Нестерчук. Слово надається пану Андрію Жилінському, директору компанії "Капітал лізинг" і виконавчому директору асоціації "Українське об’єднання лізингодавців".
Андрій Жилінський. Добрий день, шановні журналісти. Приємно довести до Вашого відома, що в Україну приїде близько 150 представників з більше 40 країн Європи. Приїдуть представники наших сусідів: Польщі, Росії, Молдови, Угорщини. А також представники віддалених країн: Великобританія, Франція, Німеччина, Австрія.
Оскільки приїдуть представники найбільших країн Європи, то це є підтвердженням того, що вони кристально слідкують за тим, що відбувається в Україні. По тій інформації, яка в нас є і по тій кількості виходів нових компаній на український ринок, ми розуміємо, що для європейських та міжнародних лізингових компаній Україна стає цікавою з точки зору залучення інвестицій і з точки зору відкриття представництв та філій або створення відокремлених юридичних осіб. Щоб було зрозуміло, наведу приклад. На кінець 4 кварталу 2004 року в Україні було внесено до фінансового реєстру лізингових компаній та до переліку юридичних осіб лізингодавців всього 38 компаній. Зараз близько 150 компаній. Це є підтвердженням того, що ринок розвивається. Ми можемо бачити по статистиці, яка є офіційною, про те, що ринок складає більше 600 мільйонів доларів. Ми бачимо, що Україна розвивається традиційним способом.
В першу чергу надаються в лізинг транспортні засоби, потім йде обладнання, і після цього йдуть вже інформаційні технології, ринок комерційної нерухомості. Україна проходить всі стадії розвитку, які притаманні будь-якій економіці світу. Ми бачимо, що ринок зростає кожен квартал приблизно на 25%. Це по інформації, яка є офіційною.
Ведучий. Спасибі, пане Андрію. Наступним буде Ернст Меренгс – керівник Проекту розвитку лізингу в Україні Міжнародної Фінансової Корпорації.
Ернст Меренгс (переклад з англ.) Я хотів би сказати надзвичайно важливу річ. Лізинг в таких країнах, які тільки починають свою ринкову трансформацію, не може бути переоцінений. Це надзвичайно важливий інструмент. Якщо ми подивимось на країни з якими межує Україна, а це Словаччина, Угорщина, Польща, то ми бачимо які величезні і стрімкі темпи зростання лізингу в цих країнах. Але, що цікаво, в Україні темпи росту ринку лізингу більше ніж у цих країнах. Що є дуже позитивним. Але звичайно цифри ці треба сприймати критично і дивитись більш глибше. Темпи зростання великі, але якщо подивитись суми, тобто з чого починалося зростання, вони дуже малесенькі, тому абсолютні обсяги ринку є досі недостатніми.
Якщо подивитись на ринок Росії, ринок лізингу, то він складає на сьогодні 8 мільярдів доларів. Це велика сума. Чому саме так? Чому лізинг так швидко розростається в цих молодих країнах з ринковою трансформацією. Це тому що у цих країнах різні компанії розуміють і держава підтримує ідею необхідність зменшення ризиків лізингових компаній.
На сьогодні існує надзвичайно величезний попит на оновлення основних засобів, тобто на капітальних інвестиції у молодих країнах або у країнах з молодою економікою. І лізинг, що довела світова практика, є найліпшим інструментом фінансування цих капітальних інвестицій, капітальних активів а Сполучених Штатах Америки та у країнах Західної Європи.
У роздаткових матеріалах, які у Вас є, ми можемо знайти ті суми, ті цифри, котрі свідчать про величезний попит на основні засоби інвестиції в основні засоби і як лізинг цьому сприяє. Лізинг є надзвичайно гнучким, це одна з його особливостей як інструменту фінансування основних засобів. Він дуже придатний і дуже корисний як для великих підприємств так і для малого та середнього бізнесу, і для фізичних осіб - підприємців. Дуже приємно відмітити позитивні зміни, які відбувались в останній рік на ринку лізингу. Зростає кількість лізингових компаній, зростає кількість іноземних лізингових компаній, які заходять на ринок України.
І Міжнародна фінансова корпорація дуже вітає і позитивно ставиться до того, що на сьогоднішній день лізинговий ринок розвивається. І одним з індикаторів цього розвитку є поява Асоціації "Українське об’єднання лізингодавців", яка є дуже активною на ринку лізингу сьогодні.
Ця українська асоціація лізингодавців є членом "Leaseurope". "Leaseurope" – це парасолькове об’єднання багатьох лізингових асоціацій, що існують в кожній країні Європи. На сьогодні треба відмітити, що ринок лізингу зросте не тільки в абсолютному обсязі, і темпи зростання. Але відбуваються і якісні зміни. Сьогодні предметом лізингу є не тільки транспортні засоби, але й все більша кількість різноманітного обладнання є також предметом лізингу. Ведучий. Спасибі, пан Меренгс. Слово надається Роману Іваненко - директору компанії "Євро лізинг", члену правління лізингової асоціації.
Роман Іваненко. Добрий день. Я хотів би додати декілька цифр для шановних журналістів. Я хотів би додати до того, що було сказано, протягом 2006 року у переліку компанії які мають право надавати грошову позику лізингу і добровільно реєструються, додалося 26 компаній. Це точна цифра. І це свідчить про те, що лізинг є дуже цікавим інструментом і кількість компаній стрімко зростає. Окрім того, ми зафіксували за попередніми даними зростання ринку близько 80% у цьому році. У матеріалі, який роздали, ви можете побачити, що, за оцінками асоціації, обсяг ринку лізингу в Україні на кінець 2006 року складає 650 мільйонів доларів.
Очікуємо його зростання близько до 1 мільярда доларів, а можливо і більше на кінець років за умов поточного законодавства. Якщо законодавство буде більш лояльним, точніше якщо законодавство зрівняє конкурентні переваги для різних видів фінансових послуг, і лізинг буде мати точно таке ж право регулювати, як інші активні фінансові послуги, тоді ми вважаємо, зростання може бути ще більшим.
І таке зростання покращить стан ринку фінансових послуг і сприяє конкуренції і загальному зниженню ставок, а отже відповідно покращує умови фінансування компанії реального сектору. Хотів би цифри трохи поправити. Пан Меренгс сказав про обсяг лізингу в Росії в 9 мільярдів доларів. Така цифра була в 2005 року, на кінець 2006 року російська асоціація зафіксувала цифру 17 мільярдів доларів. Це офіційна цифра. Загальний обсяг ринку лізингу на кінець 2006 році в Росії.
Мені здається, що обсяг ринку лізингу в Росії більший ніж обсяг активів нашої банківської системи. Я вважаю, що це теж є важливим показником і якщо ви подивитесь на загальний стан фінансової системи в тій же країні Росії, ви побачите, що загалом ставки капіталу нижчі. Саме тому, що там є більш конкурентною галузь тих посередників, і там створені достатньо нормальні умови не тільки для банків-посередників, а й для лізингових компаній.
Тому для лізингових компаній там вже надають фінансування під 8-9% річних. Ми намагаємось до цього дістатись. Але це досить складно, тому що законодавство не є досконалим, і є певні перепони, які заважають працювати у таких же умовах лізинговим компаніям та іншим фінансовим посередникам, які проводять активні операції. Дякую за увагу.
Ведучий. Спасибі. Будь ласка, запитання.
"Діловий світ", Перший національний. Сергій Чигир. Було сказано про те, що основна проблема лізингових компаній - це достатньо високі відсотки в порівнянні з банківськими кредитами. І взагалі, умови оренди достатньо тяжкі для багатьох компаній. На Вашу думку, чи є в цьому якісь позитивні моменти, чи зменшаться відсотки за оренду? Пан Іваненко сказав про податкові проблеми з лізинговими компаніями. Можете більш детально розповісти? І цього року які є новації?
Роман Іваненко. Давайте по порядку. Перше, вартість лізингових послуг і ставки, які вищі у порівнянні з банківськими фінансовими послугами. Це питання до вільно доступу ринку капіталу - це друга стадія. Перша стадія – це питання обсягу. Чому? Тому що до дешевших ринків капіталу можна мати доступ тоді, коли маєш достатні обсяги активних операцій і можеш залучати достатньо кількість коштів під достатньо великий обсяг операцій. Через те, що ринок український був до цього року не досить великим, українські лізингові компанії переважно фінансувалися в українських або іноземних банках. Що таким чином породжувало додаткові витрати потенційних лізингоотримувачів через те, що лізингова компанія була фінансовим посередником другого рівня. На сьогоднішній момент відбувається перетворення українських лізингових компаній з фінансових посередників другого рівня у фінансових посередників першого рівня. Найкращі лізингові компанії, які мають досить сталу репутацію і мають гарний фінансовий менеджмент, вже залучають кошти безпосередньо з фінансового ринку напряму через облігаційні займи. На сьогоднішній момент лізингові компанії мріють про кредитні ноти, вони мають цілі цього року залучення капіталу за кордоном так само, як це робиться на всіх інших фінансових ринках.
Таким чином, уникнувши необхідності фінансування у банках, лізингові компанії зможуть стати нормальним конкурентноздатним фінансовим посередником, таким же як і банківський сектор і ставки капіталу будуть значно нижчі. На сьогоднішній момент ставки капіталу у секторах, які більш конкурентні, вони менші.
Я декілька днів тому у газеті "Бізнес" озвучував цифри по фінансуванню транспорту: у євро це близько 12-13% річних, у доларах це близько 14-15% річних, у гривні це близько 18-19% річних. Це ефективні ставки, за якими зараз лідери ринку можуть фінансувати предбання у лізинг транспортних засобів. Це до першої частини питання.
Що до другої частини питання. Перша проблема – існування так званого ПДВ на комісію з фінансового лізингу, що перевищує розмір податкової подвійної облікової ставки Національного Банку України. По-перше, це надає певних відсотків у вартості послуги. Особливо це неприємно тим клієнтам лізингових компаній, які не є платниками ПДВ. Фактично процес дорожчає. Вартість послуги за тих саме умов в порівнянні з тим саме банком. Або в порівнянні з кредитним союзом. Чому? Тому що кредитні союзи та банки не мають цих проблем і їх кредитні послуги не оподатковуються ПДВ.
По-друге, створюються дуже великі організаційні проблеми. Чому? Тому що, якщо ставка облікова змінюється в НБУ, або якщо змінюється значно курс валюти, до якої було прив’язане фінансування – значно змінюється графік платежів. Фактично через це лізингові компанії змушені переписувати тисячі контрактів зі своїми клієнтами. Що не тільки дратує клієнтів, а й практично паралізує роботу лізингових компаній. Ми це вже декілька разів пояснювали в рамках робочої групи при Кабінеті Міністрів. Нас абсолютно нормально розуміє регулятор. Але, на жаль, регулятор не має права законодавчої ініціативи. Ці всі законодавчі ініціативи у нас вже 1,5 роки як помирають або в Парламенті або в Кабінеті Міністрів.
На сьогодні маємо черговий законопроект, зареєстрований у Верховній Раді, який можливо знищить цю проблему і зрівняє конкурентні умови функціонування різних фінансових установ в Україні. Це законопроект 2016. На сьогодні він є зареєстрованим у Верховній Раді, знаходиться у профільному комітеті, ми сподіваємося, що цього року хоча б ця проблема буде знята.
Друга проблема - проблема ПДВ з легковими автомобілями. Це проблема не тільки нашої галузі, а й проблема взагалі економіки. Хтось придумав дивним чином адмініструвати ПДВ при придбанні легкового автомобіля. І це дуже сильно зачепило нашу галузь. Чому? Тому що, якщо ми подивимось на статистику в Європі, то близько 25% ринку лізингу займає саме оперативний лізинг легкових автомобілів. В Україні через таку дивну систему адміністрування ПДВ легкових авто ми маємо здорожчення автомобіля на 32%, якщо ми будемо брати його в оперативний лізинг.
Тому в Україні лізинг легкових автомобілів абсолютно не є конкурентноспроможною послугою, абсолютно є нецікавою послугою і ним користуються тільки дуже мала кількість лізингоотримувачів. У нас досі відсутня по галузі можливість відносити під валові витрати резерви під активні операції. Хоча така можливість була передбачена законодавством. Хотілось би, але це мабуть в далекому майбутньому, надавати послуги з фінансового лізингу у валюті.
Прискорена амортизація після дворічних спілкувань з Міністерством фінансів, для мене особисто це табу. Я мовчу. Хоча було б непогано. В тій ж Росії є право лізингоотримувачів при фінансовому лізингу мати коефіцієнт прискореної амортизації – до 3. І таким чином цю послугу зробили дуже цікавою.
Для чого це зробили? Це зробили на невеликий термін для того, щоб підняти галузь до конкурентної величини з іншими фінансовими секторами. В Україні, на жаль, не має такої систематичної роботи. У нас робота симптоматична. Ми працюємо або на загал, на якусь політику, або на себе. А так, щоб стратегічно подумати на 7 років вперед, у нас поки такої людини не має, яка б на себе це взяла і провела через Парламент або через Кабінет Міністрів.
Вадим Нестерчук. Якщо можна, то я доповню. Активи банківської системи минулого року в Україні склали 50 мільярдів євро. А по цифрам, які ми Вам надавали, ринок лізингу в Україні минулого року - 500 мільйонів євро. Але це незрівнянні на даний момент величини і говорити про конкуренцію поки що не можливо. Але б я не бачив конкурента банківському кредитуванню у лізингу. Тому що, якщо подивитися загалом на кредитування від банку і лізингову операцію, то банк для того, щоб прокредитувати, він дивиться на історію компанії, як вона функціонує, потім дивиться на активи компанії, що банк може взяти в заставу, і потім дивиться на бізнес-план, куди ці гроші будуть витрачені.
Лізингова компанія дивиться в основному на то, який потік грошей компанія може згенерувати за допомогою того обладнання, яке фінансується за допомогою лізингу. Заставою йде тільки це обладнання і для лізингової компанії важливо, які гроші будуть згенеровані за допомогою цього обладнання, і чи буде можливість в компанії, яка бере в лізинг обладнання, розрахуватися за лізинг.
Це трошки різні речі, і я тут не бачу лізингову галузь конкурентом банківського кредитування. Чому лізинг важливий? Саме по його природі - це є можливість фінансування нового бізнесу, фінансування малого та середнього бізнесу. Ви знаєте, що великим корпораціям не є проблемою взяти кредит у банку чи в українському, чи в зарубіжному, випустити облігації, чи вийти на ринок акції, збільшити активи і залучити кошти. Це проблема для малих і середніх компаній, в яких ще не має кредитної історії і в якої не має застав. Тому я наголосив би, що лізингова галузь якраз цікава для зростання економіки саме в секторі середнього і малого бізнесу.
Ведучий. Спасибі. Будь ласка, ще запитання.
Журнал "UAService". Питання до пана Меренгса. Що, окрім недосконалої законодавчої бази, заважає розвитку лізингу в Україні?
Ернст Меренгс (переклад з англ.) Я вважаю, що є дуже важливим, коли ми говоримо про розвиток лізингу, це законодавство. Це важливо. Але надзвичайно важливо ще щоб час минув і лізинг розвивався, з часом набуває нові знання як лізингодавці так і одержувачі, лізингові структури міняються і питання менеджменту вдосконалюються. Але це приходить звичайно з часом.
На сьогодні на український ринок заходить багато великих компаній, іноземних компаній. Ми їм всі допомагаємо і допомагає почати тут бізнес розпочати в Україні. Компанії, які можуть фінансувати угоди на мільярди доларів, але звичайно вони тільки почали, треба час, щоб вони наростили собі тут діяльність. Тобто питання часу.
Інше важливе питання це створення сприятливого середовища для розвитку лізингу. Що мається на увазі? Тут такі компоненти як учасник лізингової угоди, це лізингоодержувачі. На сьогодні багато лізингових одержувачів не вміють працювати з цим інструментом, вони не досить можуть впорядкувати свої фінансові можливості, не розуміють що це таке лізинг і звичайно їх звітність і інформація, яку вони надають при проханні надати йому лізинг недостатня. Це теж стримує. Для розвитку лізингу також необхідне формування того хорошого потенціального лізинг- одержувача. Крім того, що важливе звичайно питання для того, щоб отримати фінансування в великих обсягах треба, щоб була належна звітність. Потреба є у фінансуванні, але треба, щоб лізинг-одержувач показав, що він дійсно може управляти цими фінансовими ресурсами. Це має бути не тільки на словах, а й формалізовано у звітності, у обліку. Це теж час і це інші вже сфери зачіпає. І це питання дійсно не конкурує для малого та середнього бізнесу. Абсолютно є актуальним. Лізинг хоча і є гнучким порівняно з банківським, але він також вимагає певні вимоги, що висуваються до лізинг-одержувачів.
Звичайно, дуже важлива роль в цьому розвитку - роль держави. Держави як Конституції, що регулює, створює правила гри. Тут можливі 2 варіанти: або держава стоїть на боці лізингу і сприяє всіляко розвитку цього ринку, створює умови або держава сидить і лише рахує, а скільки податків вона може до отримати у цьому році, у цей день. Якщо основна суть у цих позиціях рахувати не до отримані у цей момент податки звичайно нічого не зрушиться.
Якби він знаючий поняття і позицію іноземного інвестора і якщо згадати історію 2005 року, коли були зроблені в надзвичайно негативному плані радикальні зміни у податковому господарстві, що стосувались і вплинули негативно на лізинг, то звичайно жодний інвестор не зайшов знову на такий ринок, тому що непередбачуваність і таке ставлення в податковому середовищі. Знову ж таки або держава рахує податки і нам каже "ні", ми можемо розробити програму на протязі 20 року і при цьому так щільно рахує сьогоднішні податки. І воно буде так дуже довго і нудно. Ви ж розумієте, що в країні, яка сьогодні потребує більше 100 мільярдів доларів інвестицій в основні засоби, треба створити умови і можливість сьогодні. В цьому році недоотримати якусь невеличку суму податків, але через 2-3 роки це буде шалене зростання податків у бюджет по різних видах податків.
Надія Рязанова. Я можу додати, що є підрахунки, скільки держава реально втратила. Наприклад, дуже часто говорять про пришвидшену амортизацію, в принципі це не є ніяка пришвидшена амортизація. Це є реальна економічна амортизація, що має відповідати реальному зносу обладнання в лізинг. Ми підрахували, що тільки впровадження зміни по третій групі коефіцієнту 1,5 дало б в бюджет 2007 року 20,2 мільйона гривень. Це тільки по одному.
У 2005 році в результаті падіння темпів зростання, зростання було, але незначне – бюджет 2005 року недоотримував 180 мільйонів гривень. Тому що по податку на додану вартість, по податку на прибуток підприємств і по податку з доходів фізичних осіб. По цим трьом податкам суми недоотрималися. Тому що не були створенні нові потужності, було зменшення обсягів продажу, а з усього продажу – це податок з продажу, це податок на додану вартість, а податок на прибуток – це результат діяльності, що здійснюється на цих основних засобах. Усе прораховано і є отакі суми.
Якщо подивитись на якісь перепони, що існують або не існують на ринку, то на сьогоднішній день є лізингові компанії, що хочуть працювати, хочуть здійснювати свій бізнес. Є лізинг-одержувачі, котрим необхідно, є потреба в цих активах. Тому основні учасники хочуть цього. Тепер питання в державі. Створені умови для того, щоб вона зростала чи вона стоїть на тих позиціях, що ми маємо сьогодні?
Тетяна Митиченко, Газета "СЕЙЧАС". У мене запитання до пана Нестерчука і пана Іваненко. Я хотіла б почути більш детальну інформацію про роль держави. Докладніше розкажіть, будь ласка, до яких законодавчих актів треба внести зміни для того, щоб ринок лізингу розвивався. Я так розумію, що треба більш масштабні зміни. Які саме закони потребують коригування?
Вадим Нестерчук. Як Роман вже казав, ми сконцентрувалися за 2 роки своєї роботи, з 2005 року, коли прийшли зміни до бюджету і прийшов дуже серйозний удар по оперативному лізингу, на виправленні саме цієї проблеми. Там були невеличкі проблеми зі страхуванням, із фінансовим лізингом, але воно було не настільки драматичне. Хоча ми пробували на протязі цих 2 років виправити ситуацію. Що потрібно бути зроблено? Я думаю, що якби ми повернулися до ситуації змін до 2005 року і отримали не прискорену, а реальну амортизацію основних засобів, то більше б не чого і не потрібно було робити. І ринок би сам себе зрегулював.
Роман Іваненко. По ПДВ. Закон України про податок на додану вартість 3 абзац, підпункт 3.2.2 можете з ним ознайомитись. Там є те обмеження, про яке ми казали про кредитну облікову ставку НБУ. Це по-перше.
По-друге, пункт 7.4.2 того ж закону це те, що стосується адміністрування ПДВ при придбанні автомобілів. Невантажних. Я згадав фразу: "Хто такий песиміст? Інформований оптиміст". Два роки тому ми всі були такими оптимістами, зараз ми інформовані оптимісти, маємо дворічний досвід роботи з багатьма органами державної влади: і з Верховною Радою, і з Кабінетом Міністрів, і з Держфінпослуг. Загальне враження – недостатня кількість кваліфікованих людей для того, щоб просто зрозуміти в чому полягає проблема, не те що її вирішити.
Тому, коли ти приходиш за такими типами розрахунків, то у людей не вистачає терпіння зрозуміти, що від них вимагають. Тому вони намагаються реагувати рефлекторно. Тобто вони відкладають на завтра, післязавтра тощо. Потім той документ, що виходить, виходить зовсім в іншій формі. І тому маємо ту ситуацію, яку досі мали. Якби ми повернулися на ті позиція, які мали на 30 березня 2005 року, то ми мали вже набагато краще. Тому що найбільш болючі питання були введені у березні 2005 року гарним законом, який відміняв всі пільги, але разом із пільгами наробили декілька речей, які ніхто тоді не зрозумів, а зрозуміла тільки галузь, яка працює. І наслідки досить неприємні. Це перший закон – закон про ПДВ.
Друге питання – це відміна вимоги обов’язкового нотаріального завірення договорів оренди у нашому цивільному кодексі. Тому що згідно цивільного кодексу договори фінансового лізингу у нас віднесені до договорів оренди і якщо лізингова компанія укладає з фізичною особою договір фінансового лізингу, вона має цей договір завіряти у нотаріуса. Це додатково 1% від вартості договору. В іншому випадку договір може бути визнаний неукладеним. Це заважає працювати в нормальному руслі з фізичними особами.
Тому близько 90% лізингоотримувачів зараз - це лізингові компанії, або 95% - це юридичні особи. Лізинг для фізичних осіб дорожчий через законодавчі перепони, тобто це не лізингові компанії роблять його дорожчим. Просто існує така норма в законодавстві як апріорі робить + 1%. Ми цього не хочемо. Це також треба змінювати.
І по закону про оподаткування прибутку підприємств, перше - це право віднесення на валові витрати резерви податкової операції, тому що банки мають право таке робити, інші фінансові посередники також мають право частково це робити. Тому ми вважаємо, якщо ми формуємо адекватно резерви під можливої втрати від фінансових операцій маємо право відносити їх на валові витрати. Тому це є наш бізнес. В цьому не має ніяких проблем. Про це говорять всі, право і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
Стосовно цього закону - це також обмеження по віднесенню на валові витрати видатків на страхування. На сьогоднішній момент обмеження, яке існує, воно не підходить фізично для тих лізингових компаній, які займаються дуже активно транспортним лізингом через те, що досить високі ставки каско на цьому ринку і наші витрати просто автоматично перебільшують розмір валових витрат, просто автоматично перебільшують ті нормативи, які установлені законом і кожний математичний підрахунок, але для того, щоб їх хтось зрозумів - треба якусь політичну волю. Поки що ці розрахунки ніхто не розуміє.
Ведучий. Спасибі. Будь ласка, ще запитання.
Іван Бабенко, газета "Авто профі". Познайомившись з матеріалами, в сегменті "Вантажні автомобілі" і пасажирські, які зараз активно оновлюють свої парки, досить помітне місце займають лізингові операції при деяких умовах для них дуже мале. Скажіть, будь ласка, на яких умовах і яке місце вони посідають серед інших.
Вадим Нестерчук. Якщо трошки до цифр, то у минулому році було продано близько 400 тисяч нових автомобілів. Ці цифри ви всі знаєте, вони відкриті. З них в лізинг було передано десь близько 8 тисяч автомобілів, фактичне проникнення в галузь складає близько 3%. По матеріалам, які є в прес-релізі ви зможете порівняти, що проникнення в галузь в Естонії є близько 38%, в Польщі – близько 10%. Це мізер. 3% проникнення в галузь це не лізинг, якщо на заході фактично більшість автомобілів передаються в лізинг. В нас є величезний потенціал росту ринку. В порівняння така сама банківська система з 400 тисяч автомобілів близько половини було продано в кредит. В нас потенціал величезний.
Просто воно працює трішки по-іншому ніж на Заході, в нас створюються інакші продукти - як автомобіль в кредит. На Заході такого немає. На Заході банк оцінює клієнта, може він взяти кредит чи не може. Якщо він може взяти кредит, будь ласка бери на житло, на автомобіль, на свої потреби. В нас створюються такі продукти в цій ситуації ми маємо і банки конкурентоспособними, якщо ми говоримо про лізинг автомобілів чи про кредитування автомобілів. Але я думаю, що воно трошки зміниться. Це не є банківська діяльність - кредитування автомобілів.
Прокредитувати можна все що завгодно. І автомобілі дуже швидко. І вважати, що ти розсіяв свої ризики, тому що ти маєш декілька тисячі або десятки тисяч фізичних осіб в портфелі, можна вважати, що ризики мінімізовані. Проблеми настають пізніше, коли потрібно ці автомобілі моніторити, перевіряти і дивитися цю заставу. А фактично заставою виступає сам автомобіль. Я думаю, що це більше є завдання лізингової галузі. Віддавати в лізинг автомобілі.
Андрій Жилінський. Я можу додати те, що дійсно унікальна ситуація, коли банки займаються кредитуванням автомобілів іноземного або вітчизняного виробництва. Тому що банки не є фахівцями в основних засобах, які вони фактично фінансують. Всі розуміють, що автомобіль має термін корисного користування від 5 до 10 років.
З ним трапляється що завгодно протягом строку користування. Автомобіль в тій частині, в якій кредитується в Україні, він не приносить дохід. Кредитування іде на споживчі цілі. В країнах Європи взагалі не має такого поняття як позика під автомобіль. Цю функцію виконують лізингові компанії, тому в Польщі, Німеччині, Франції практично 50-60% малих продажів здійснюється через лізинг, не через кредитування. А в Україні банки мають кредитувати позичальників.
Вони дійсно мають збільшувати споживання. На нашу думку, пройде деякий час, і вони від цього бізнесу відійдуть. Або будуть створені умови, створені спеціалізовані компанії при банках. Якщо подивіться, то при великих банках починають створюватися лізингові компанії і по тій інформація, що є в нас, переважна більшість кредитних угод буде переведена в лізингові угоди. Або припиниться кредитування легкових автомобілів, а продажем будуть займатися лізингові компанії.
Ведучий. Спасибі, пане Андрій.
Іщенко Дмитро. Журнал "Механізація сільського господарства". Скажіть, будь ласка, які перспективи є в цьому напрямку, і які перешкоди в здійсненні лізингу в АПК?
Ернст Меренгс (переклад з англ.) В сільському господарстві багато проблем. Компанії в сільському господарстві потенційні лізинг-одержувачі вважаються більш ризикованими для того, щоб надавати йому лізинг ніж в інших секторах.
Тут підіймаються багато податкових питань. На сьогоднішній день існує така ситуація, коли субсидуються відсоткові ставки по кредитах, і це створює додаткову конкуренцію між банківським сінхрозуванням і ліпшим лізингом сільхозобладнання. На сьогоднішній день дуже багато є звітів, даних зарубіжних та вітчизняних експертів, що свідчать про фінансування з боку держави сільскогосподарства є не ефективним. Таке теж питання є.
На сьогодні існує лізингова компанія «Украгролізинг", котра по оцінках також недостатньо ефективно проводить лізингові операції з сільхозтехніки. Що ми, як Міжнародна фінансова корпорація, будемо робити у цій галузі? Ми зараз будемо концентрувати більші зусилля на питанні лізингу саме сільгоспобладнання. На сьогодні вже здійснено дослідження ринку лізингу саме сілгоспобладнання, відомі вже і виведені проблеми, які існують у цьому ринку, скільки техніки потрібно надати у лізинг і в цьому напрямку є результати і висновки. Відомо куди треба рухатись.
Ці дослідження були зроблені як і Міжнародним Банком Реконструкції і Розвитку" так і Міжнародною фінансовою корпорацією. І результати цих досліджень будуть покладені в основу доповідної рекомендації або звернення до уряду України.
На сьогоднішній день є аналізи даних, які свідчать про кроки держави, що спрямовані на підтримку сільського господарства. Вони прямо не свідчать про те, що вони перешкоджають розвитку лізингу, але вони опосередковані не менш, стримують розвиток лізингу сільскогосподарської техніки. І в цьому напрямку теж є певні напрацювання і пропозиції, які, ми сподіваємось, будуть реалізовані.
І, що цікаво, коли ми подивимось на ринок лізингу сільхозгосподарської техніки, то побачимо, що є певні проблеми. Одночасно ми бачимо, наскільки величезним є попит. Також треба зазначити, що є певні сектори навіть на цьому ринку, які дуже успішно вже працюють, успішно беруть у лізинг сільхозтехніку. Це теж існує.
Таким чином ми маємо на меті окреслити, які саме сектори готові для того, щоб брати в лізинг сільхозтехніку. Лізингові компанії мають розробити свої бізнес-плани, як входити в саме цей підсектор лізингу сільхозтехніки. Це дуже важливо для країни, це дуже цікаво для МФК і ми маємо дуже амбітні плани для того, щоб допомагати і працювати в цьому секторі також – лізинг сільськогосподарської техніки. МФК сьогодні має декілька проектів, присвячених розвитку сільського господарства. У найближчий час буде розвиватися страхування у сільському господарстві секторі. І також розвиток лізинг сільхозподарської техніки.
Ведучий. Спасибі. Хтось бажає додати?
Вадим Нестерчук. Моя компанія заходить на ринок лізингу сільхозтехніки, але дуже обережно. Цікавий ринок. Він дійсно дуже ризиковий, але він дає можливість мати трошки більше заробітку ніж в автомобільному секторі. Єдина проблема лізингу агро бізнесу викривлення саме цього сегменту, тому що держава багато приділяє уваги. Коли все це викривлення зніметься, то тоді все буде нормально. По потребам ринку даних в нас немає, поки що. Ринок є величезний, але даних нема. Банківські лізингові компанії зацікавлені в лізингу сільхозгосподарської техніки, але є дуже негативний досвід по роботі з сільхозпідприємствами.
Андрій Жилінський. Є дуже велика проблема породжена специфікою спілкування держави популіськими лозунгами з цією сферою. В результаті чого люди, які працюють у сільському господарстві, вважають, що якщо ми кошти взяли, то повертати їх не потрібно. Тому, якщо ти починаєш з ними працювати, то у 4 випадках з 5, ти уявляєш, що воно буде. Це дуже легко спрогнозувати. Вони питають, куди віднести? Ти кажеш ні, треба «взяв і віддав". Їм таке нецікаве.
Якщо ми перестанемо брати гроші з бюджету, щоб брати, а потім не повертати, якщо трошки зміниться ментальність на селі, тоді воно все зміниться. Це не дуже швидко.
Ведучий. Хотів би додати, що Міжнародна Фінансова Корпорація 3 рік поспіль досліджує ринок лізингу, і за кілька тижнів ми зможемо презентувати нові результати дослідження ринку за минулий рік. Дякую всім за участь. |
Друк
Назад
