Асоціація "Українське об'єднання лізингодавців" при підтримці інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна", Інтернет-ресурсу для підприємців www.VlasnaSprava.infoа також проекту "Розвиток лізингу в Україні" IFC (leasinginukraine.com) провела Інтернет-конференцію на тему: "Лізингова індустрія: підсумки роботи за 9 місяців 2006 року"

В ній взяли участь:

	Іваненко Роман Миколайович - Голова Ради Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців", Генеральний директор ТОВ "Євро лізинг"
	Жилінський Андрій Іванович - Виконавчий директор асоціації "Українське об'єднання лізингодавців
	Вадим Нестерчук - Член Ради Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців", Керівник лізингової компанії "Оптіма лізинг/SIXT"

Ведучий: Доброго дня! Ми ради всіх вітати в інформаційному агентстві "Інтерфакс Україна" з нагоди нашої чергової Інтернет-конференції з нашими уже давніми партнерами: з Міжнародною Фінансовою Корпорацією та проектом www.VlasnaSprava.info. За допомогою цього проекту будь-який підприємець України може через Інтернет задати свої питання з різних тем та отримати відповіді від фахових спеціалістів з цих тем. Сьогодні тема нашої Інтернет-конференції є "Українське об'єднання лізингодавців" з підсумками роботи лізингової індустрії за наслідками 9 місяців 2006 року. Я нагадаю загальні правила проведення нашої конференції, представлю наших учасників, які спочатку скажуть вступне слово, а потім будуть давати відповіді на запитання, що ми отримали в Інтернеті протягом 2-3 тижнів і після цього ми дамо можливість журналістам, які відкликнулись на запрошення нашого агентства відвідати цю прес-конференцію, також задати свої запитання. І на прикінець хочу сказати, що всі ці запитання можуть бути розміщенні на сайті www.VlasnaSprava.info, на сайті інформаційного агентства "Інтерфакс Україна", а отже всі зможуть з ними ознайомитись через мережу Інтернет.

Я з радістю вітаю сьогоднішніх учасників, представляю їх, це голова ради асоціації українського об'єднання лізингодавців, генеральний директор ТОВ "Евролізинг" Роман Іваненко, виконавчий директор асоціації "Українське об'єднання лізингодавців Андрій Жилінський та член ради асоціації "Українське об'єднання лізингодавців" керівник лізингових компаній "Оптіма-лізинг сікст" Вадим Нестерчук.

І перед тим як розпочнуться відповіді на запитання - кілька вступних слів. Хто в нас розпочне?

Андрій Жилінський: Нам дуже приємно, що на нашу конференцію зібралися журналісти і ми би хотіли оголосити кілька подій, які відбулися протягом 9 місяців. Одна з найголовніших, на нашу думку, є те, що асоціація "Українське об'єднання лізингодавців" стало повноправним членом федерації європейських лізингових асоціацій під назвою "Лізєвроп". Ця організація об'єднує 33 національні асоціації лізингових компаній - це більше 46 країн. Данна організація була заснована ще в 70-х роках минулого століття. Наступний анонс полягає в тому, що був зареєстрований у Верховній Раді законопроект під номером 2016 народним депутатом Святошем, з яким ми дуже активно співпрацюємо. Цей законопроект має сприяти створенню нормальних, адекватних умов для того, щоб лізингова галузь в найближчі 2, 3, 4 роки розвивалася тими темпами, якими вона зараз розвивається. І третій анонс полягає у тому, що в рамках асоціації було створено комітет з прокату лізингових автомобілів і про ці події ми зараз зупинимося детальніше. Дякую.

Роман Іваненко: Мене звуть Роман Іваненко. Я є головуючим ради асоціації "Українське об'єднання лізингодавців". До слів Андрія Жилінського хотів би додати те, що одним з акцентів роботи асоціації, яку було створено кількома лізинговими компаніями минулого року є професійне лобіювання інтересів лізингової галузі. Лобіювання інтересів в нормальному сенсі, в тому сенсі, до якого звикли західні компанії. Тобто лобіювання інтересів галузі для створення рівних конкурентних умов для всіх компаній, які працюють в галузі, а також для конкуренції в секторі лізингу в порівнянні з іншими секторами фінансового ринку.

На справді, законопроект, який зараз зареєстровано у Верховній Раді, був зареєстрований на прикінці серпня цього року, він є підсумком роботи кількох робочих груп при кабінеті міністрів України, при державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. В цьому законопроекті підсумовані декілька спроб компаній, які працюють на ринку і регуляторів по нормалізації законодавства в Україні щодо лізингу. Це по-перше. І по-друге, по проведенню до рівних конкурентних умов в лізинговій галузі в порівнянні з іншими галузями, з іншими фінансовими посередниками.

Перше - це зняття проблеми з оподаткуванням комісії лізингодавця на додаткову вартість, тому що до цього періоду лізингова галузь є в нерівних конкурентних умовах в порівнянні з іншими фінансовими посередниками. Нажаль в Україна частка нашої комісії лізингодавців оподатковується на додану вартість, що в принципі є нонсенсом. Такого у світі ніде не має, тому що комісії фінансових посередників податком на додану вартість не оподатковуються. Друге - це зняття проблеми з оперативним лізингом літаків в країні. Чому? Тому що зараз при спробах взяти оперативний лізинг-літак виникають проблеми з тим, що треба сплатити всі митні платежі. Це виходить дуже дорого і абсолютно не можливим для компаній, які хочуть оновлювати свій парк літаків в Україні.

Третім є питання щодо включення того податкового кредиту податком на додану вартість лізингових автомобілів. Для лізингових компаній це неможливо, хоча можливо для таксопарків. Законодавець нажаль, коли робив цей закон, щодо оподаткування операцій податком на додану вартість, не приховав особливостей оподаткування операцій в лізингу. Ми зараз цей момент хочемо виправити за допомогою цього законопроекту.

І найголовніше, що цим законопроектом передбачено прискорена амортизація об'єктів усних фондів третьої групи. Це є спробою інстолювати досвід декількох країн східної Європи та Росії, які в свій час зробивши це 2, 3, 5, 7 років тому. Це значно підвищило обсяг операцій на ринку фінансового лізингу обладнання, значно підвищило конкурентоспроможність економік за рахунок того, що за допомогою фінансового лізингу з'явилась можливість швидше та ефективніше оновлювати основні засоби.

Ще раз наголошую на тому, що ця ініціатива стосується лише третьої групи, тобто обладнання, всього того, що не є нерухомістю, автомобілями.

Вадим Нестерчук: мене звати Вадим Нестерчук, я один з керівників компанії "Оптима лізинг сікст" і хотів би наголосити про декілька речей, про які вже говорив Роман. Вважаю, що це важливо. Вже рік існує асоціація лізингодавців в Україні. Я думаю, що той крок, що ми зробили за цей час, показує, що ця асоціація заявила про себе, підняла питання про обкладення ПДВ легкових автомобілів. Хоча це питання стосується не тільки лізингової індустрії, а й усіх юридичних осіб України. Наскільки я знаю це питання крім нас ніхто не підіймав. І до сіх пір немає пояснення як враховувати ПДВ по легковим автомобілям. Ми не можемо його враховувати податковому кредиту, ми не можемо його відносити на амортизацію, тому що це є нонсенс - амортизувати податок. Ми не можемо його відносити на затрати підприємства.

І тільки лізингова асоціація підняла це питання і виступає лобістом закону, який зробив би зрозумілими і прозорими правила гри і роботи з легковими автомобілями.

Крім цього, за рік ми добилися того, що стали членом Європейської асоціації. Те що сказав Андрій, що в Європі Україну визнають як цивілізовану країну, яка пробує грати по зрозумілим прозорим правилам гри. І добре те, що владні структури міністерства економіки, міністерства фінансів, державний комітет фінансових послуг знають, що таке лізинг і працюють з нами і з проектами МФК і PRAGMA, які діють в Україні.

Зараз ми виступили ініціатором створення комітету прокатних компаній при лізинговій асоціації. Я сподіваюсь, що за наступний рік ми доб'ємося того, що в Україні визнають, що таке прокат. Тому що ті проблеми, які стоять перед лізинговими чи перед прокатними компаніями на даний момент ніким не вирішуються і ніяк не освітлюються. Дякую.

Роман Іваненко: Я ще трішечки додав би до того, щоб Ви зрозуміли, що таке лізинг в загальноєвропейському значенні. Наведу кілька цифр, для того, щоб Ви повідомили читачам і глядачам. На даний момент, станом на сьогодні не виконаних контрактів, які будуть виконані через 2, 3, 4, 10 років вони складають розмір 600 мільярдів євро. В цій галузі працює близько 48 тис. осіб по Європі. Цю галузь представляють близько 1,5 тис. різних компаній. Розмір активів цих компаній складає від 20 млн. доларів до 100 мільярдів. Ще необхідно сказати про те, що наша асоціація починалася із 4 компаній, а на даному етапі у нас більше 20 повних членів і близько 10 асоційованих членів. Кілька цифр, яким чином розвивається лізинг в Європі. Щорічно він зростає з темпом 14% в минулому році, 2005 році, найшвидшими темпами він зростав з 1998 року. Всі ці данні у Вас є в розданому матеріалі.

Найшвидше розвивається лізинг комерційного транспорту, другим по розміру та по швидкості є лізинг комерційної нерухомості, це в загальноєвропейському контексті, і на третьому місці іде темпи зростання лізингу обладнання. Знову ж таки, всі ці цифри Ви можете побачити в розданих матеріалах.

Ведучий: Добре. Дякую за вступне слово. Отже переходимо до запитань. Спочатку з Інтернету, потім зробимо паузу для того, щоб змогли задати журналісти, потім продовжимо. Я думаю, що на прикінці конференції учасники також погодяться надати 5-10 хв. для того, щоб відповісти на запитання індивідуального рішення.

Отже перше запитання, яке ми отримали через Інтернет: Я СПД, 10%, занимаюсь полиграфией, необходим автомобиль для превозки продукции, звонил в одну из киевских лизинговых компаний, когда узнали, что СПД, отказали категорично. Вопрос: будет ли этот момент исправлен, будут ли лизинговые компании работать с СПД, т.к. СПД-ки потенциальные клиенты, которым толком ничего не объясняют и отказывают. Спасибо.

Роман Іваненко: Я як представник лізингової компанії порадив би йому звернутися до іншої лізингової компанії. Це не є дискримінація по ознаці, що він суб'єкт підприємницької діяльності. Ми працюємо як з фіз. особами так і з СПД особами, і з юр. особами, тому він вільно може звернутися до нас. По транспорту нема ніяких проблем.

Ведучий: Добре. Дякую. Отже наступне питання: чому лізинг не настільки популярен в Україна, як, наприклад, закордоном?

Ми вже трошки про це говорили. Кілька цифр для порівняння Ви дали для європейського ринку. Які загальні цифри для українського ринку, як він зростав протягом 9 місяців? Дякую.

Андрій Жилінський: Кілька цифр для порівняння. В минулому році в Польщі зростання ринку складало 30%, в Румунії - 31%, в Росії - 77%, в Угорщині - 54%. Це наші країни. Знову ж таки всі ці цифри Ви можете побачити в розданих матеріалах. Розмір ринку в Польщі на даний момент складає 5 мільярдів євро, в Румунії - 1,7 мільярдів євро, в Росії близько 10 мільярдів і в Угорщині близько 10,5 мільярдів євро.

В Україні не має загальнонаціональної статистики. Держфінпослуг збирає лише данні від юридичних осіб, які надають послуги фінансовому лізингу, але ще є послуги оперативного лізингу. Дуже складно зрозуміти, яке співвідношення оперативного і фінансового лізингу. За тою інформацією, яка є в асоціації темпи зростання набагато більші ніж у країнах-сусідах. В деяких компаніях парк автомобілів за рік зростає в 2, 3, 4 рази, щоб Вам було зрозуміло. На даний момент з тієї інформації, що в нас є, в парках лізингових компаній знаходиться від 7 до 8 тис. легкових автомобілів в лізингу. Яка частина з них оперативних, а яка в фінансовому лізингу? В різних компаніях по різному. Але переважна частина це все таке фінансовий лізинг.

Що ми бачимо протягом 9 місяців? Ми бачимо, що дуже швидко розвивається лізинг саме легкових автомобілів, але в даному сегменті найбільший рівень конкуренції. Другим сегментом - зростає лізинг комерційних автомобілів, це все ще трошки важче і більше, ніж легкові автомобілі. Третім іде лізинг обладнання, і четвертим - лізинг нерухомості. Хоча данна послуга практично не розвинена, лише кілька компаній намагаються пропонувати данну послугу. Це стосовно українського ринку.

Вадим Нестерчук: Я хотів би сказати наступне, те що відповідь на це питання не до нашої компанії. Чому лізинг не настільки популярний В Україні? Я вважаю, що існує дві речі, які стримують лізинг. Перше - це що лізинг як послуга. Це нова послуга на ринку Україні, хоч лізингом деякі компанії на ринку нашої країни займаються близько 10 років. Чесно кажучи, якщо вийти за межі міста Києва чи якихось великих міст може Донецька, Одеси чи Дніпропетровська, то ніхто взагалі ніхто не знає, що таке лізинг і з чим його їдять, чим він відрізняється від кредиту і що такий взагалі існує. Що такі компанії є, і як приклад, це перше запитання: "Я СПД, я хочу взяти автомобіль, спитав у однієї лізингової компанії, а вони зі мною не працюють". Висновок - лізинг потрібно популяризувати, тому що лізинг - це є той продукт, який дозволить оновлювати дуже швидко основні фонди підприємств.

І лізинг продукт, який більш гнучкий, чим кредит, тому що він вимагає від лізингодавця не додаткових якихось застав, яких частіше в нього не має, а лізингоотримувача, тобто об'єкт лізингу, виступає заставою і крапка. Головне, щоб лізингоотримувач міг створювати за допомогою цього обладнання, цього автомобіля додаткові потоки грошові, за рахунок яких він буде оплачувати ці лізингові платежі.

Перше, це популяризація лізингу в Україні і друге питання - чому лізинг так швидко не розвивається. Чому автомобільний лізинг розвивається швидше, ніж інші види лізингу? Я вважаю, що на це впливає розвиток вторинного ринку автомобілів, які були в лізингу чи то обладнання, яке було в лізингу. Тому що це одна з найважливіших складових розвитку лізингу в країні.

В минулому році було зареєстровано 265 тис. нових автомобілів в Україні. Це один з найбільших ринків в Європі, на даний момент ми на 10 - 9 місці. Ви розумієте, що вторинний ринок автомобілів в країні існує. Тому відповідно і лізинг розвивається, бо важливо, коли клієнт не може платити за лізинг, тоді лізингова компанія може цей об'єкт лізингу чи передати іншій структурі - іншому лізингоотримувачу чи просто швидко реалізувати на ринку. Якщо з автомобілями це просто відбувається, то наприклад з медичним обладнанням чи з будівельною технікою, чи з якимось іншими речами це зробити надзвичайно складно.

Якщо ми купуємо, наприклад, автонавантажувачі чи якесь специфічне, або медичне обладнання, то потім його реалізувати на ринку, як секунд-хенд практично не можливо. Тому це й стримує розвиток лізингу в цих напрямках.

Те, що стосується моєї компанії і по відсотках передбачено законом, який вніс суттєві перешкоди по оподаткуванню легкових автомобілів. В першу чергу ПДВ, акценти змістилися на фінансовий лізинг. На даний момент, я думаю, що оперативний і фінансовий лізинг складає десь 50% на 50%.

Роман Іваненко: Я наведу невелику статистику для того, щоб Ви зрозуміти на скільки важливе адекватне законодавство в Україні для розвитку такої сфери як лізинг. Припустимо візьмемо найближчу Росію, яка у 1999 році змінила законодавство стосовно фінансового лізингу і якщо за статистикою "Лізюроп" у 2004р. жодна з лізингових російських компаній не входила до топ-100 лізингових компаній Європи, то вже 2005 року таких компаній було близько 40.

Український ринок так же як і російський дуже великий з точки зору фінансових посередників. Є дуже велика потреба у фінансуванні у новомісних фондів. При наявності адекватного податкового законодавства стосовно фінансового лізингу ми оцінюємо наш ринок як другим за можливими обсягами для зростання з усіх країн Європи, після Росії звичайно. Це видно у відношенні асоціації "Лізюроп" до України. Чому? Тому що ми почали спілкуватися на початку 2004 року. Вони з нами спілкувалися досить прохолодно, то в подальшому змінилось до нас ставлення, їм дуже цікавий наш ринок.

За останній рік на наш ринок прийшло кілька лізингових компаній, які представляють дуже крупні фінансові західні структури. Це є дуже добре, тому що потрібно щоб на фінансовому ринку змінилась трохи структура самого ринку фінансів України. Коли 95% активних операцій у країні фінансують банки це не є добре, тому що це певна монополія. Монополія не одного банку, а сектору. Тобто банківський сектор є монополістом на ринку активних фінансових послуг.

В країнах Європи інша ситуація: є інший фінансовий посередник, зокрема лізингова галузь, є лізингові компанії, в яких портфелі, щоб Ви розуміли складають 10-20 мільярдів євро. Тобто є такі лізингові компанії в Європі, що одна компанія більше за всю українську банківську систему. Це добре, тому що такі компанії приносять більш дешевий ресурс.

Такі компанії мають альтернативні способи фінансування. Вони фінансуються зовсім по іншому, не так як банки. Приносять більш дешевий капітал та інші послуги на фінансовий ринок, вони можуть фінансувати по іншому, більш ефективно і таким чином можуть сприяти покращанню конкуренції загалом на фінансовому ринку, зниженню ставок і сприяти збільшення ефективності економіки загалом. Тому я вважаю, що все таки перше в країні, що необхідно для розвитку лізингу, це адекватне податкове законодавство. Зараз ситуація складається так, що ми можемо до кінця року подолати все, що залежить тільки від нас, а не від законодавства. Дякую.

Андрій Жилінський: Ще два слова додам стосовно зацікавленості європейських компаній на українському ринку. По-перше, на початку квітня 2007 року буде в Києві проведена величезна конференція, яка організована нашою асоціацією разом із асоціацією "Лізюроп". За звичаєм така конференція проходить раз на рік в одній із європейських країн. В минулому році це було в Польщі, позаминулому це біла Чехія, то в цьому році, в 2007 році це буде Україна. В даній конференції приймають участь від 200 до 300 представників лізингових компаній. Всі ці компаній, які входять в топ-100 найбільших лізингових компаній Європи, це є свідченням того, що фінансовий капітал практично стоїть на кордоні України і від державної політики також залежить чи зайдуть десятки мільйони доларів чи сюди зайдуть кілька мільйонів доларів.

Ведучий: Дякую. Наступне питання. Які перспективи розвитку автомобільного лізингу в Україні?

Ми вже багато говорили, якщо є що додати, можливо про прокатний бізнес. Ви трошки говорили, що комітет створений і можливо цей сегмент. Дякую.

Вадим Нестерчук: Декілька цифр, які вже були озвучені. В минулому році було зареєстровано в Україні 265 тис. нових автомобілів і в лізинг було віддано 5 тис. автомобілів. Це 2-3% від загального розвитку ринку і в порівнянню з нашими сусідами - це ніщо.

Є таке розуміння як лістпренетрейшн, тобто проникнення послуги лізингу в продажі, як приклад, автомобілів. 2-3% в порівнянні з Німеччиною чи Чехією, чи Словаччиною, де проникнення лізингу складає від 40 до 60%, Ви розумієте що перспективи для розвитку цього ринку надзвичайні. Те, що стосується послуги прокату, я думаю, що ринок розвивається ще швидше, ніж лізинг, тому що кожен рік реєструється дуже багато компаній, які надають цю послугу. Як приклад, навіть серед клієнтів нашої компанії є багато таких, які співпрацюючи з нашою компанією не знають чи не розуміють того, чим ми займаємося. Вони чують, що займаємося лізингом і прокатом, лізинг сприймається, прокат не сприймається. Для мене був такий приклад: наш страховий брокер якось в розмові каже, що знаєте мені треба було зустріти друга з Москви і в мене не було автомобіля. Він був у ремонті, я не знайшов в Києві автомобіля для того, щоб взяти на прокат, так як це популярно на заході. Я кажу, як це, чому ти не звернувся до нас? А Ви хіба цим займаєтесь? Тобто те, що люди навіть читаючи, бачать там лізинг-прокат ніхто під цими словами не розуміє, чим люди займаються.

Ведучий: Дякую. Наступне питання і після нього ми вже перейдемо до запитань залу. Як Ви плануєте досягти поставлених цілей, незважаючи на збільшення конкурентів і які Ваші конкурентні переваги?

Я думаю тут мова не про конкретні компанії, мова взагалі про сектор лізингу порівняно з банківським, порівняно з конкурентами і іншими компаніями. Можливо буде цікавим і про українські лізингові компанії та міжнародні компанії, які виходять на ринок. Ми знаємо ту велику дискусію, що зараз є в банківському і в страховому секторах, коли вітчизняний бізнес намагається все ж таки або обіцяти паузу перед приходом іноземного бізнесу, або створити якісь перешкоди на його шляху. Дякую.

Вадим Нестерчук: Що я хотів би наголосити, ми говоримо про лізинг чи про прокат, частіше всього у мене так складається враження, що ми говоримо про лізинг, а може в когось думка: а чому вони продвигають цей лізинг, а чому він потрібен і нащо він взагалі потрібен?

Хлопці створили асоціацію і пробують створити, лобіювати якісь інтереси, створити якусь структуру, наприклад, лізинг автомобільної техніки. Автомобілі на мій погляд абсолютно погане, вибачте, російське слово, "средство" для заощадження. Люди, які купують автомобілі в кредит, щоб мати щось з власності, вкладають гроші в те, що дуже швидко дешевшає і втрачає свою вартість і крім цього вони несуть дуже великий ризики по втраті цього об'єкту. В принципі як власність автомобіль дуже поганий, його треба передавати комусь іншому, як відбувається це на заході, продати лізинговій компанії.

Автомобіль мені потрібен для якихось цілей, для того, щоб я переміщувався, щоб я міг виконувати свою роботу, щоб я відвозив дітей в школу, щоб я їздив за покупками. Коротше кажучи, як власність - це дуже поганий засіб. Тому мені здається, що лізинг повинен розвиватися, тому що люди повинні більше відходити від радянського розуміння, що автомобіль повинен бути у власності.

Автомобіль повинен слугувати людині 3 максимум 5 років. Він повинен закривати якісь потреби людини, якщо ці потреби змінюються, то відповідно автомобіль повинен змінюватись під потреби і ні кредит, ні покупка автомобіля не дають такої можливості. Тому що купивши автомобіль, заплативши 3% пенсійного фонду за реєстрацію і потім через рік купувати новий автомобіль і знову платити 3 %. Чи втрачати гроші на тому, щоб їхати на базар продавати автомобіль, якщо це треба зробити швидко, то ти втратиш дуже багато грошей. Тільки лізингова компанія може зробити це безболісно для клієнта і ми постійно це робимо. Це перша теза, яку я хотів би наголосити і потом по відповіді на питання, яке було, конкурентні переваги чи збільшення конкурентів по тим цифрам, які я говорив, у нас ринок абсолютно не розвинений і скільки б компаній сюди не зайшло, то наш ринок ці компанії всі переварить. Повірте мені. І на даний момент конкуренція може є за якогось конкретного клієнта чи на якомусь конкретному ринку. Може тут, в Києві. Поїдьте в Житомир чи в Вінницю, то там Ви в взагалі не зустрінете лізингових компаній. І тоді ми повинні іти в регіони і відповідно тут конкуренції ніякої не має.

Андрій Жилінський: Щодо регіонів. Я просив би шановних журналістів якимось чином сприяти цьому, тому що якщо сприяти покращанню знань в регіонах щодо лізингу, тому що є певна проблема в нашій країні, В тій країні, в якій ми жили до 1991 року було все, крім лізингу. Що стосується фінансових інструментів. В чому зараз є проблема? Люди, які якимсь чином отримували знання про векселі, про факторинг, про кредит нормально реагують на ці послуги. Люди, які ніколи в житті нічого не чули про лізинг крім того що це десь є, у когось і що воно собою являє, майже нічого не знає. Навіть у сьогоднішніх вузах, у сьогоднішніх програмах для фінансистів німа ні дисципліни, ні викладачів, які розуміють, про що вони кажуть на 90%, я в цьому впевнений.

Є певна проблема у просуванні самої послуги. Тому що не має попиту з точки зору кваліфікації людей, які можуть запитувати цю послугу. Зараз ми з цим активно боремось. Борються два проекти: ініціатива сприяння кредитуванню і проект Міжнародної Фінансової Корпорації щодо розвитку лізингу в Україні.

Я прошу журналістів також докладати до цього зусилля, тому що нічого поганого в цьому не має. Стосовно переваг лізингу перед кредитом. Це є альтернативним способом фінансування і лізингові компанії і потужні лізингові компанії, які мають великі лізингові портфелі. Вони мають фінансування на рівні люборта +25. І вони можуть собі дозволити конкурентувати з будь-яким українським банком без проблем.

Проблема зараз тільки в тому, що не має масового попиту на цю послугу в Україні. Якщо зараз відкрити великий офіс і пропонувати всім направо і наліво лізинг, проблема буде в тому, що не має попиту сформованого сьогодні. Він буде завтра. В принципі всі компанії, що зараз працюють на ринку, працюють не скільки на сьогодні, скільки на завтра. Тому що не має попиту через відсутність знань. Я думаю, що завтра це буде набагато більше і конкурентна перевага крім того, що це може бути цікава ставка, конкурентна перемога є те, що ми фінансуємо не від нуля. Тобто в принципі клієнт при фінансуванні об'єкту лізингу може отримувати там припустимо якесь обладнання з виплатою 0% з початку. Добре.

Швидкість. Ми зараз обробляємо заявки за 1-2 дні. В нас нема проблем з великими кредитними комітетами, нема проблем з великою бюрократичною процедурою. Ми намагаємося бути ближчими до лізингоотримувачів. І нарешті, це дуже гнучкі умови. Кожен лізинговий договір може бути виписаний окремо під кожного окремого лізингоотримувача. Можемо врахувати сезонні бізнесотримувачі, можемо навіть дозволити собі певний період не брати гроші з лізингоотримувача. Припустимо, якщо він працює у якійсь галузі, яка має сезонне надходження коштів, ми можемо брати тільки влітку кошти, а взимку він буде сплачувати тільки відсотки за користування. Не буде сплачувати тіло або ще якимось чином, тобто можемо врахувати всі побажання клієнта. І найголовніше те, що ми робимо. Це тільки лізингова галузь дозволяє клієнту сплачувати й економічну амортизацію об'єкту, який він купив. Якщо ми припустимо, він купив сьогодні автомобіль, який буде коштувати через 3 роки 50% від вартості, то клієнтом сплачується таки 50% вартості. Точніше він може сплачувати процент за користування капіталом, а інші 50% ми будемо закривати потім, реалізуючи цей автомобіль через 3 роки на ринку. Для клієнта це дешевше з точки зору його фінансових потоків. Це дуже важливо. Це є дуже великою конкурентною перевагою, тому що банки цього не роблять ні в нас, ні на заході. Чому? Тому що це не їх специфіка, це саме специфіка лізингової галузі. Тому вона і з'явилася на ринку капіталів декілька десятків років тому. Тому вона зараз така популярна на заході, бо це зовсім інший інструмент. Це фактично довгострокова оренда засобів праці, вона дозволяє витрачати менше коштів у фінансових потоках ніж, якщо ти купуєш якійсь предмет за допомогою кредиту.

Вадим Нестерчук: 30 сек. для того щоб у Вас було певне уявлення про те, чому поставлені цілі будуть досягнуті. Для порівняння наведу Вам темпи швидкості зростання ринків. Припустимо, якщо географічно дивитися із заходу на схід: у Франції і Німеччині, Великобританії там приріст складає від 10 до 15% щорічно, але обсяг ринку там дорівнює 50 мільярдів, 30-40 мільярдів, це ці ринки. Потім ідуть ринки Чехії, Угорщини, Румунії, Польщі. Я вже Вам нагадував, що там темпи зростання ринку складають від 30 до 40, це кожен рік, від 30 до 40, до 50 і тепер ми йдемо ще східніше - Україна. Україна та Росія. Росія - 77%, оскільки ми зараз не можемо точно сказати які темпи нашого ринку, но він точно перевищує 200-300% щорічно, враховуючи те, скільки сюди нових компаній заходить, враховуючи ту статистику, яка є в асоціації. Чому це досягається? Ми вже говорили, 100% фінансування - раз, абсолютно не потрібні застави - два, трете - лізингові компанії на себе беруть ризик залишкової вартості предмету.

Ось ці три такі глобальні аспекти дозволяють цій галузі зростати такими швидкими темпами. І наголошуємо на тому, що прихід нових компаній лише дозволить зробити даний ринок і досягти тих цілей, які кожна компанія перед собою ставить і зробити те, щоб наш ринок лізингу складав більше мільярду, 2-3 на рік.

Ведучий: Добре. Дякую. Отже давайте запитання із залу від журналістів. Хто хоче задати, якщо є вони, ці запитання. Прошу. Прошу представляти себе і кажіть кому Ви адресуєте своє питання.

У мене питання до всіх учасників. Олена Бороль "День.ua". Мене більш цікавить аспект розвитку лізингу для фізичних осіб. Чи всі компанії, представники яких є учасники прес-конференції працюють з фізичними особами і чи відрізняються умови лізингу для фізичних осіб і для юридичних осіб?. Дякую.

Вадим Нестерчук: Я відповім, тому що я побачив питання по Інтернету про лізинг з фіз. особами. Чи для простих людей? Ми працюємо з фіз. особами і не відрізняються умови для юридичних чи для фізичних осіб. Лізинг в моєму розумінні не може бути дешевшим, чим кредит, тому що лізинг в тій практиці, яка сформувалася в Україні має досить багато сервісних складових, як там реєстрація автомобілю, технічний огляд автомобілю, проходження річного огляду автомобілю. Це ті складові, ті проблеми, які ми можемо забрати в клієнта. Якщо клієнт бачить за автомобілем не тільки скільки він коштує у салоні, а і вартість його утримання чи реєстрації, то тоді послуга дешевше для клієнта, коли він рахує свій час, свої затрати на це.

Але кредит - це просто позичені гроші. Відповідно, якщо є сервісна складова в лізингу, то вона не може буди просто дешевше ніж позичені гроші. Ми можемо говорити про те, що завтра прийдуть лізингові компанії, які будуть в лізинг надавати дуже дешеву послугу, навряд чи це станеться. Я не дуже вірю в це, тому що західні лізингові компанії з їх дешевими коштами будуть враховувати ризик країни. Тому дешевше за кредит воно не буде, це альтернатива кредиту. Воно простіше за кредит, воно дає більше сервісу, але воно не може бути дешевшим за кредит. Ми працюємо з фіз. особами, у нас близько 7% від нашого парку автомобільного, це є фіз. особи.

Андрій Жилінський: Єдине, що можу додати це те, що якби кожна людина находила і купувала сервіс у страхової компанії, в сервісної компанії, яка обслуговує автомобіль, йшла, брала кредит в банку, вона б витратила набагато більше часу. По-перше, набагато більше грошей їй би це обійшлося, ніж коли вона звертається напряму до лізингової компанії. Тому що лізингова компанія вона є крупно оптовий покупець сервісу від страхової компанії. Там вона отримує знижку, вона отримує знижку від сервісної компанії, коли говоримо про технічний огляд автомобілів. Вона отримує нищу відсоткову ставку від фінансуючи організації, в даному випадку - банку, а ще вона може отримувати певні знижки від виробника. Оті 4 складові дозволяють лізинговій компанії зробити вартість послуги цікавішою, ніж коли людина йде і купує або за власні кошти, 100% сплачуючи, або беручи гроші в банку для того, щоб купити автомобіль.

Ведучий: Прошу ще запитання.

Ольга Андрущенко з газети "Бізнес". Доброго дня. В мене два запитання. Перше до Андрія Івановича: обсяг ринку лізингу в Україні який на сьогодні? І друге питання до Вадима Володимировича: Ви сказали, що практично не можливо реалізувати те обладнання і не автомобілі, які вже побували вторинно, який вихід із цього? Є якийсь? Придумали, можливо досвід інших країн.

Андрій Жилінський: Є кілька цифр стосовно ринку лізингу. За інформацією, за статистичними дослідженнями Міжнародної Фінансової Корпорації ринок складає від 250 до 300 млн. доларів щорічно. За нашою інформацією такий даний обсяг ринку трішки більший. Але знову ж таки, ми не враховуємо в даному випадку той лізингу, який роблять не лізингові компанії. Мені здається, що ринок складає можливо навіть 500-600 млн. Доларів.

Якщо врахувати всі ті операції, які здійснюють так званий кросбодерліс. Це коли лізинг іде від виробника із-за кордону. Дуже багато в країну ввозиться літаків, по оперативному лізингу, які складають достатньо серйозні розміри. В Україну дуже багато завозять через СПД комерційний транспорт, це траки, це трейлери, це машини-автобуси, які займаються міжнародними перевозами. Дуже багато в Україну постачається поліграфічного обладнання через кросбодерліс. Всі ці цифри якби не враховуються, але той ринковий сегмент, якщо не брати кросбодерліс, складає від 200 до 300 млн. доларів. Однозначно.

Вадим Нестерчук: Трохи до цих цифр. Я хочу сказати, що з одним із завдань поточних асоціацій на цей рік є якраз закінчення процесу нормалізації збору статистичної інформації від компаній, які працюють на ринку. Зараз ми за допомогою асоціації "Лізюроп" інсталірували в Україну практику збору інформації - такої інформації, яка існує в "Лізюроп". Тобто ми будемо мати до кінця року по нашій асоціації, по тім компаніям, які входять до асоціації таку ж саму інформацію у форматі, до якої звикли в Європі.

Це дуже важливо. Чому? Тому що, навіть, якщо була статистика в Україні щодо лізингу, то в тому форматі, в якому кожен хто її збирав, бачив для себе, що ми вже пройшли процес уніфікації для того, щоб можна було наш ринок співставляти з тими цифрами, до яких звикли західні компанії.

Це буде перший крок, який ми зараз закінчуємо. Всі члени асоціації вже здають статистику і в нас є внутрішня статистика. Але ми поки її не оголошуємо. Ми хочемо підсумувати рік роботи. Я думаю десь у лютому наступного року ми зможемо вже презентувати певну більш-менш точну статистику у форматі, до якого звикли на заході, до якої звикли ті люди, які вже бачили статистику по західним ринкам лізингу. Можна буде побачити цю інформацію по нам. Поки така інформація в робочому стані і буде доступна десь з лютого місяця наступного року.

Андрій Жилінський: Два слова додам стосовно роботи, яку робить асоціація. По-перше, методологія достатньо цікава, складна. Вона написана близько на 10 сторінках, але данна методологія розроблена вже протягом 20 років і існує статистика за 20 років по кожній країні, яка входить в асоціацію "Лізюроп".

Ми повністю адаптували до наших статистичних вимог, до статистичних вимог "LEASEEUROPE" ті данні, які є в українських лізингових компаніях і які є членами нашої асоціації. Знову ж таки внутрішні данні, які в нас є говорять про те, що ми дуже стрімко розвиваємося, розвиваємося в рази, якщо переводити не на відсотки. Обсяг лізингових портфелів зростає в кожній компанії в рази і ми чітко впевнені в тому, що та інформація, яку ми зберемо за методологією "LEASEEUROPE" вона дасть чітке розуміння, який ринок на даний момент в Україні, які сектори найбільш розвинені, які найменш розвинені і буде певна уніфікація. Це є тою метою, яка поставлена перед асоціацією.

Вадим Нестерчук: Відповідь на друге питання: лізинг продуктів розвивається. Моя відповідь, коли я говорив про розвиток лізингу автомобільного ринку чи розвиток лізингу обладнання було не те, що існує вторинний ринок автомобілів і тому не має проблемою абсолютно для нас здати в лізинг такий автомобіль, його швидко реалізувати на ринку. По обладнанню ми вимушені більш щільно працювати з виробником цього обладнання. Вимагати від нього контракту бейбеку, викупу назад цього обладнання, реалізації цього обладнання чи на Україні чи закордоном. Але ринок розвивається. Просто те, що він не такий швидкий по реалізації цього обладнання, але воно просто вимагає від лізингових компаній більш щільної співпраці з виробниками цього обладнання.

Андрій Жилінський: Я абсолютно трошки додам до слів Вадима. Лізингова компанія наражається на 2 типи ризику: перший - це ризик продукту. Для автомобілів ризик продукту незначний, тому що є вторинний ринок. Для обладнання ризик вищий, тому що немає вторинного ринку і тому, коли лізингова компанія фінансує будь-що, вона завжди оцінює цей ризик продукт, що трапиться з тим активом, який фінансується. І існує другий тип ризику - загальновідомий. Це ризик клієнта, чи зможе клієнт сплачувати лізингові платежі. От і вітчизняним компаніям найпростіше на даному етапі працювати із продуктами, які мають низький ризик, це автомобілі, в основному західного виробництва, хоча вже і фінансується вітчизняне виробництво. З другим типом ризику - це ризиком клієнту лізингові компанії в Україні справляються дуже добре.

Ведучий: Давайте повернемося до запитань з Інтернету. Запитання стосовно розвитку лізингу комерційної нерухомості. І що стримує розвиток даного продукту?

Андрій Жилінський: Для ілюстрації лізинг комерційної нерухомості дуже динамічно розвивається на заході. Найбільші темпи зростання в Італії, Великобританії, Німеччині, Франції. Чому? Тому що це більш сталі ринки. Тому що, по-перше, угоди фінансуються там 10 млн. - 100 млн. доларів або євро. Знову ж таки, там немає проблем, які існують на вітчизняному ринку. Тому що дуже складно знайти при дефіциті комерційної нерухомості, мається на увазі зараз величезний попит на квадратні метри в торгових центрах, в офісних центрах, складських приміщеннях, коли попит перевищує пропозицію в рази. Достатньо важко знайти той об'єкт, який можна викупити у власника. І тому в Україні поки буде оця диспропорція, коли пропозиції мало, а попит дуже високий.

Я думаю, що в найближчий рік-два дана послуга не буде мати ті темпи зростання, які має, припустимо, лізинг комерційного транспорту або лізингових автомобілів. Даний продукт вимагає, по-перше, довготривалого фінансування. Тому що лізинг комерційної нерухомості знову ж таки по даних статистики "Лізюроп" складає від 8 до 16 років в основному. В Україні таких тривалих ресурсів вітчизняні банки навряд чи можуть пропонувати. Іноземні банки пропонують, але знову ж таки відсоткова ставка не менше 10 - 11% у валюті. Тут є вже ризик - валютний ризик. Що буде з курсом на протязі 10 - 11 років незрозуміло. Тому оці чинники, вони стримують розвиток даного продукту, знову ж таки, але є певні вітчизняні компанії, які данну послугу рекламують і на данну послугу існує певний попит.

Роман Іваненко: До тих пір, поки комерційна нерухомість в Україні буде більш вдалим об'єктом для інвестицій, ніж для лізингу, лізинг буде відсутній. Чому? Тому що набагато цікавіше для будь-кого зараз купити комерційну нерухомість, а потім через 7-8 років її продати або через 5. Тому зараз комерційна нерухомість в Україні скоріше є об'єктом інвестиції ніж чогось іншого. Якщо на заході нерухомість є більш популярною, тому що там немає тенденції подорожчання явно вираженого характеру. В Україні дуже вигідно зараз купити якусь нерухомість, потім її продати. Ця ситуація буде інша, як припустимо з автомобілями. Автомобіль за 5 років дешевшає на 45 - 60%, тоді звичайно буде цікавіше працювати з лізингом нерухомості. Поки є інша тенденція, через 5 років ця нерухомість може бути дорожче на 60%, навіщо це давати комусь, якщо можна власноруч купити це, а потім продати.

Ведучий: Дякую. Наступне питання щодо форми підтримки середніх та малих підприємств. Що робить асоціація для того, щоб невеликі фірми мали можливість скористатися альтернативою банківського кредиту? Ми вже з'ясували, що по-перше, вони взагалі можуть звертатися, їм нададуть послуги, но можливо ще якісь додаткові пільги для них. Чи таке існує? Чи воно є економічно виправдане?

Роман Іваненко: Хочу сказати, що метою асоціації є не боротьба за пільги, а боротьба за рівні конкурентні умови. Тому ми не хочемо ніяких пільг не від кого і не для чого. Хочемо всього на всього рівні конкурентні умови з іншими фінансовими установами, а далі все буде залежити від компанії, оскільки цими конкурентними умовами вони зможуть скористуватися. Тому я думаю, що про пільги на рівних умовах.

Ведучий: Какие новые продукты лизинговые компании будут развиваться в ближайшие 2-3 года?

Вадим Нестерчук: Чесно кажучи, як я оцінюю, розвиток лізингу в Україні як самої індустрії наша компанія працює на даний момент на двох ринках і виходить на третій ринок. Тобто "Оптіма-лізінг" працює в Україні, працює в Молдові і працює в Білорусії. При чому материнська франчайзингова структура сікства представлена там більш ніж у 85 країнах, але ми як українське підприємство представлені в цих трьох країнах. То в порівнянні із ринком Молдови ринка Білорусії, ринок в нас розвинутий, тобто лізинг в Молдові чи в Білорусії це більш конкуренція до кредиту. Тобто в них мінімально зведені всі сервісні послуги. Це фактично як кредит в них.

В нас є кредит те, що дає найчастіше всього чи кредитна спілка чи банк, а лізингові продукти в нас наповнені сервісом і навіть той же фінансовий лізинг в нашій компанії він має дуже багато сервісних складових. По автомобілям я їх вже перераховував, це реєстрація, страхування, технічний огляд, сервісне обслуговування. Тому я вважаю, що як продукти - лізинг в нас розвинутий. Якісь нові види цього продукту навряд щось буде з'являтися. Якщо в нас комерційна нерухомість зараз є об'єктом інвестицій і спекуляцій, то це поки що не є об'єктом лізингу, поки що люди на цьому спекулюють і це є інвестиційні гроші. Коли вже є конкуренція як на автомобільному ринку, є величезна конкуренція з банківськими продуктами, то це вже є розвинутий ринок, тому там потрібен лізинг.

І що я ще хотів би додати тут є питання: Ваша ассоциация является одной из самых молодых и что по Вашему мнению её отличает?

За рік ми добилися того, що ми зареєстрували закон про зміни до законодавства. Півтора року назад були прийняті зміни до бюджету, які фактично вдарили по всіх юридичних особах України, які купують легкові автомобілі, замінивши ПДВ 20% на податок запороду. Коли ти не можеш враховувати ПДВ як податковий кредит чи не можеш його зараховувати в затрати, то це є податок запороду і ніхто про це не говорить крім нашої асоціації. Я думаю, що ми все таки доб'ємося змін до нелогічного закону про бюджет минулого року. Я вважаю, що це є досягнення нашої асоціації, то що ми представляємо індустрію, яка за минулий рік зареєструвала 5 тис. Автомобілів. А подивитися на весь ринок - 265 тис. автомобілів. То фактично, це капля в морі, але капля в морі б'ється за те, щоб умови були кращими для всіх.

Друге те, що ми створюємо комітет прокатних компаній. Може здатися, що таке комітет прокатних компаній, хто такі прокатні компанії, взагалі на ринку України їх мабуть і не видно, так? В прокатному парку всіх компаній України є приблизно 2-3 тис. Автомобілів. Порівняно з риком автомобілів України це ніщо, але на що ми будемо направляти наші зусилля?

У Вас чи знайомих когось крали автомобілі? Крали. І які були результати цієї крадіжки? Ніякі. І Ви розумієте що ніякі, тому що фактично міліція не працює. То з чим ми спіткнулись і вимушені працювати? В минулому році в нас вкрали 6 машин. В цьому році вкрали 4 машини. Одну з них вкрали з автостоянки у Борисполі. І вкрали, знісши 3 прольоти бетонного забору, загрузивши тойоту ландкруізер вагою 2,5 т волоком на евакуатор поїхали спокійно. Коли ми запитали в охоронця цієї стоянки то, по-перше, ми дізналися, що в нас ті стоянки не є стоянками. Якщо Ви там залишаєте автомобіль і платите, Ви платите просто за місце, за паркування, але ніхто не охороняє ваш автомобіль. Крім цього, він нічого не чув. Він ходить по стоянці, де волоком тягають на евакуатори тойоти лендкруізер і він нічого не чує і нічого не бачить. І якщо в нас вкрали 6 автомобілів, то ми боремося. Ми все таки знайдемо тих людей і я впевнений, що за допомогою інших прокатних компаній через наш комітет ми доб'ємось того, що все таки та логіка, яка зараз існує у нас в тих людей, які займаються цим видом "тіньового бізнесу": украв, прогуляв, або інша асоціація, якщо добавити наші органи міліції вкрав, піймали, відкупився, вкрав, піймали, відкупився, знову вкрав. Ми хочемо добитися, як в одному з фільмів популярному казали " украл, выпил, в тюрьму". Оцього ми хочемо добитися. І я думаю, що ми доб'ємося цього і це буде не тільки для прокатних компаній, це буде для всіх, для звичайних людей, для фіз. осіб, для СПД, для юр. осіб.

Андрій Жилінський: Існує практика, коли деякі лізингоотримувачі користуючись прогалинами у вітчизняному законодавстві. Ставлять парк машин припустимо до 100 машин під реактор, під реактором дуже важко забрати парк машин в 40 автомобілів. Уявляєте собі, кожна машина коштує 20-30 тис. доларів. І ми не хочемо, щоб на даному ринку із-за недоброї поведінки певних лізингоодержувачів страждала певна галузь, тому що будь-який лізингоотдержувач в даному випадку може покласти на лопатки будь-яку з лізингових компаній, якщо в принципі захочить цього. Ми будемо боротися з тим, щоб у таких лізингоодержувачів не було шансів і щоб держава не створювала їм таких пільгових умов привласнення тих активів, які йому не належать.

Роман Іваненко: Ще два завдання асоціації чим відрізняється від інших асоціацій. По-перше, наша асоціація реєструвалась як асоціація згідно з новим господарським кодексом. Як асоціація об'єднання підприємств, які працюють на ринку. Асоціація не має за мету мати декілька тисяч млн. членів, ми не займаємося тим, що ми приймаємо до членства якихось людей. Немає фізичних осіб в асоціації, ми не є громадською організацією, ми чисто і відкрито говоримо, що ми асоціація, яка професійно лобіює інтереси ринку.
Якщо є асоціації на ринку, які реєструвались як громадські організації для якихось там реалізацій політичних проектів або під якісь конкретних осіб, які займаються власним піаром, ми такого не робимо. Ми реєстрували асоціацію, головним завданням і статутом якої прописано, для лобіювання інтересів в галузі і нічим крім цього ми не займаємося.

В нашій асоціації не має президентів, інших таких космічних персон, у нас є виконавча дирекція, у нас є рада асоціації, до складу якої входить 9 компаній, які представляють і репрезентують ринок. По всім питанням є колегіальні рішення і ми працюємо один за всіх і всі за одного. Ми з самого початку казали, що якщо є проблема в лізингу літаків, значить всі компанії, які не займаються лізингом літаків повинні допомагати тій одній компанії, яка займається лізингом літаків. Бо якщо є проблеми в лізингу нерухомості, значить всі компанії займаються сьогодні лізингом нерухомості і активно лобіюють інтереси саме цієї галузі, для того щоб загалом галузь лізингу мала стан стабільний. Для того, щоб в нас не було проблем в якоїсь частині і якщо сьогодні лізинг має якийсь певний імідж продукту не досить конкурентного або не досить цікавого, всі компанії повинні працювати над тим, щоб змінювати імідж цієї послуги.

І ще один пункт в роботі асоціації. Те чим ми відрізняємось від інших. Ми ставили собі в мету напрацьовувати і імпленитувати в Україну ті напрацювання, які вже були зроблені раніше тими компаніями, які працюють за межами нашого ринку. Ми за рік вступили до асоціації "LEASEEUROPE". Не знаю коли Україна вступить до Європейського Союзу, ми це зробили за рік і ми хочемо мати точно такі ж умови, які мають усі інші лізингові компанії Європи, які пройшли вже цей шлях 40 років. Ми хочемо цей шлях пройти за 2-3 роки, тому що сорок років у нас немає. Ми, нажаль, дуже сильно відстаємо, якщо ми будемо дивитись на законодавство і на розвиненість ринку. Наше завдання подолати цю відстань за 2-3 роки. Першим кроком був вступ до асоціації і робота над 38 законодавствами країн, достукатись до наших законодавців, показати їм, які є законодавства в інших країнах, чому вони відрізняються і що треба робити так, щоб в Україні було теж саме. Саме цим ми займаємось.

Ведучий: Дякую Романе, у нас залишилось одне питання стосовно програмного забезпечення: Мы хотели взять программное обеспечение, но ни одна лизинговая компания не предложила нам такой услуги. Возможно ли получить в Украине лизинг софт?

Роман Іваненко: Я можу сказати, що я одну компанію точно знаю і два дня тому я бачив прес-реліз, яка ця лізингова компанія надавала. Я думаю, що це не є проблема. Проблема не дуже розвинута на ринку, тому що ринок ІТ лізингу є дуже розвинутим. Ми були в Португалії. Там є розвинуті компанії, які дуже сильно цим займаються. Є вже великий попит тому, що хороші ІТ продукти зараз коштують дуже дорого, це 100, 200, 300, 500 млн. доларів. В Україні зараз немає попиту дуже великого на цю послугу, по-перше. По-друге, є певні проблеми з фінансуванням таких компаній, тому в Україні таких компаній зараз мало. Це не є дуже поширеним, але воно є. Це одна з тих галузей, підгалузей лізингу, яка буде швидко розвиватися.

Ведучий: Все. В нас запитань більше не залишилось. Я лише хотів уточнити питання, а скільки взагалі лізингових компаній в Україні? Тобто у Вас асоціація об'єднує зараз біля 30 компаній, а скільки їх взагалі і яка Ваша частка на цьому ринку. Як Ви її оцінюєте?

Андрій Жилінський: Якщо не брати державні лізингові компанії, то я думаю, що ми представляємо більше 70%. Я маю на увазі обсяг ринку, не компаній, тому що в компанії зареєстровано близько 100, можливо навіть більше. Це ті, що стали на облік в держфінпослуг, у відносному 30/100 - 30% це по кількості компаній, по обсягу ринку близько 70%. Ми вважаємо.

Ведучий: Добре, дякую. Якщо залишились запитання до наших учасників у журналістів, колег, то наші учасники погодяться надати 5-10 хв. для того, щоб відповісти. Я дуже дякую проекту МФК, який надав нам можливість тут зустрітися, я дуже дякую учасникам Інтернет-коференції, які погодилися відповісти на запитання.