Міжнародна фінансова корпорація (МФК) в рамках Проекту «Розвиток лізингу в Україні» при підтримці інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» та ділового тижневика «ІнвестГазета», а також Інтернет-ресурсу для підприємців www.VlasnaSprava.info 15 березня провела Інтернет-конференцію на тему: «Лізинг -2006: основні виклики».

У конференції взяли участь:

	Перший заступник Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Литвин Андрій Володимирович
	виконавчий директор асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» Жилінський Андрій Іванович
	радник з фінансових питань Проекту МФК «Розвиток лізингу в Україні» Рязанова Надія Сергіївна
	старший радник Ініціативи сприяння кредитування USAID Річард Капроні

* Матеріал наданий мовою оригіналу

Ведучий: Добрий ранок, ми раді всіх вітати в інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна". У нас чергова, я чесно кажучи не пам'ятаю, мабуть уже ми відкрили третій десяток Інтернет конференцій з нашими давніми друзями Міжнародною фінансовою корпорацією. Сьогоднішня наша тема ... Міжнародна фінансова корпорація в рамках проекту "Розвиток лізингу в Україні"", при підтримці агентства "Інтерфакс-Україна" та ділового тижневика "Інвестиційна газета", а також інтернет ресурсу для підприємців www.VlasnaSprava.info. Я також думаю, що більшість з вас вже знає цей інтернет ресурс та користуються ним. Проводять чергову інтернет конференцію на тему "Лізинг 2006 - основні виклики". Я нагадую, що протягом трьох тижнів ми збирали запитання всіх, хто цікавиться темою лізингу, темою цієї інтернет-конференції, на сайті www.VlasnaSprava.info, через сайт інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна", "Інвестиційної газети", доволі багато зібралось цих запитань, і я з радістю хочу оголосити, що на ці запитання погодились відповісти професіонали в цій галузі, я з радістю їх представлю зараз. Це перший заступник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Андрій Володимирович Литвин. Це виконавчий директор асоціації "Українське об'єднання лізингодавців" Андрій Іванович Жилінський. Радник з фінансових питань проекту МФК "Розвиток лізингу в Україні" Надія Сергіївна Рязанова та старший радник Ініціативи сприяння кредитування USAID (американська агенція з розвитку), який якраз займається напрямком лізингу Річард Капроні. І ми все ж таки сподіваємось, що до нас приєднається народний депутат Віталій Юрійович Хомутильник, але ви самі добре розумієте, що зараз гаряча пора для депутатів, остання сесія, остання можливість ще виступити в цій сесії. Тому може він і не прийде. Але ми все ж таки маємо надію, що він до нас приєднається.

Отже я нагадую загальні правила проведення нашої інтернет конференції. Ми спочатку розпочнемо відповідати на запитання, що ми їх отримали за інтеренетом. Потім зробимо невеличку перерву і надамо можливість журналістам, які відгукнулися на наше запрошення прийти до нас на цю інтернет-конференцію, дамо їм можливість задати питання, після цього знову повернемося до запитань з інтернету. Якщо залишаться запитання з залу, знову дамо цю можливість, і нарешті всі ці запитання та відповіді на них ви можете побачити ... я думаю може сьогодні, але вже стовідсотково з завтрашнього дня на сайтах www.VlasnaSprava.infoта на сайті інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна", та матеріал про цю Інтернет конференцію, про цю тему в "Інвестиційній газеті".

Так, отже, я не знаю, ми будемо робити вступне слово. Є щось сказати? Чесно кажучи там такі запитання, що я думаю з них вийдуть і вступне слово, і все решта. Ця інформація, яку можна буде надати, я думаю, її можна надати у рамках відповіді на ці запитання, тому що вони доволі такі масштабні і там є і ітогі, результати роботи ринку і прогнози роботи ринку на 2006-2008, тому якщо можна я тоді запропоную відразу перейти до відповіді на запитання, їх доволі багато, щоб ми встигли у відведений для цього термін. Отже перше запитання до всіх учасників.

Почему лизинг в Украине отстает по темпам развития от банковского и страхового бизнеса? Сразу группой в этот вопрос входят еще два вопроса. Які першочергові заходи необхідно здійснити для того, щоб збільшити обсяг лізингових операцій? Чому банки не кредитують лізингових компаній? Які перспективи розвитку лізингу в Україні на найближчі два-три роки? І там ще є питання, перспективи розвитку лізингу в Україні у 2006 році. Отже, чому лізинг відстає від темпів розвитку банківського і страхового бізнесу, які перспективи розвитку ринку в 2006 році і до 2009, я так вже розумію, року? Питання до всіх учаснікв, хто почне? Можливо Андрій Володимирович?

Литвин А. В.: Да. Дякую, ну якщо брати так по питаннях, чому відстає від темпів розвитку банківського і страхового бізнесу, то треба тут враховувати такий момент, на що, власне кажучи, спрямований лізинг і інструментом чого він виступає? Виступає він інструментом оновлення основних фондів і стимулом для структурних ... інструментом для структурної перебудови економіки. І на відміну від банківського і страхового бізнесу, який ... послуги якого користуються попитом на будь-якому етапі, чи то при піднесенні економіки, чи то при її спаді. То ситуація, яка була донедавна в Україні, вона, скажімо так, з моєї точки зору, і не зовсім давала можливість, не було достатнього попиту на лізингові послуги. Що ми мали? Ми мали падіння в виробництві, ми мали кризу в економіці. І тільки зараз постає дійсно на порядку денному питання поновлення основних фондів, які на сьогодні більш ніж на 50% зношені. І постає питання не просто оновлення цих фондів, а оновлення паралельно з інтенсифікацією структурної перебудови економіки. І як раз от в цих умовах, коли ступінь зношеності основних фондів досягає критичної мети, критичної межі, вже на перший план і, так, на порядок денний, виступає таке актуальне питання як розвиток лізингових відносин.

Тобто в наших умовах, якщо так підсумовуючи, чому відстає, це, з моєї точки зору, цілком об'єктивний стан справ, який склався в наслідок того періоду розвитку, який пройшла наша економіка. На сьогоднішній момент попит на лізингові послуги вже є, і він достатньо високий. Що потрібно для того, щоб, власне кажучи, цей попит був задоволений? Ну, механізмом оновлення фондів підприємств, організацій виступають як власні ресурси, так і позичкові. І от лізингові послуги виступають в якості одного з підвидів позичкових послуг. І виступають чи то конкурентом, чи то альтернативою для банківського кредитування. Якщо ми подивимось на сьогодні, що ж перешкоджає дійсно такому інтенсивному розвитку пропозиції з боку лізингодавців, то ми побачимо, що податковий режим, порівняно з банківським сектором і сектором лізингодавців, по тих самих послугах, які однакові за своєю суттю, то він відрізняється і є дещо дискримінаційним по відношенню до лізингодавців. Це перша проблема, яка є ... тим більш вона ...

Негативним чинником стали зміни, які були прийняті в минулому році щодо оподаткування операцій лізингу в частині оподаткування податком на додану вартість. Це перша загальна проблема і голова, яку потрібно вирішувати на сьогоднішній день. Створення механізмів податкового, скажімо так, стимулювання як максимум чи податкової недискримінації як мінімум для операцій лізингу взагалі і фінансового лізингу зокрема. Другий момент - це усунення протиріч і колізій в загальному цивільному законодавстві між цивільним та господарським кодексом, і є, здається різне тлумачення понять, різночитання понять. Власне кажучи, в цивільному кодексі мають бути одні підходи до визначення, що таке лізинг, що таке фінансовий лізинг, яким чином повинні проводитись операції. І третя проблема, це проблема, власне кажучи фінансової стійкості і кваліфікації підприємств, які надають лізингові послуги. І проблема обізнаності суб'єктів господарювання, які переваги лізингових операцій і які переваги цього механізму інвестування порівняно з іншими альтернативними способами, у тому числі банківським кредитуванням.

Чи є це предметом уваги органів державної влади? Так, незаперечно є. Зараз відповідно до доручень кабінету міністрів розробляються проекти змін до законодавства з цих питань, а також от за ініціативою Міжнародної фінансової корпорації і асоціації лізингодавців було створено робочу групу при Держфінспослуг, яка вже завершує перший етап своєї роботи і розробила проект програми розвитку лізингу на ... довгостроково в Україні. Ми сподіваємося, що найближчим часом, це питання найближчих тижнів, такий проект буде представлений в урядові структури для подальшого розвитку і прийняття. Ну це так коротко.

Ведучий: Дякую.

Жилінський А. І.: Ну я б додав до слів Андрія Володимировича, те, що це об'єктивна реальність стовно того, що лізингова галузь відстає по темпам розвитку від банківського і страхового бізнесу. І це викликано перш за все тим, що до, припустимо, 2 - 3 роки тому, взагалі достатньо важко було знайти фінансування в Україні строком на 3, 5, 10 років. В переважній більшості договори складають від 2-х до 5-ти років. Ну в різних країнах це по-різному, але припустимо 70 -80% всіх угод мають саме такий тривалий строк.

І до тиїх пір, доки на ринку був дефіцит довгострокових ресурсів за прийнятною ціною, до тих пір даний інструмент не розвивався. І тільки з'явилися перші ознаки того, що такий ресурс існує, дана послуга почала швидко розвиватися. І ми є свідками того, що протягом останнього часу, особливо у 2004-2005 роках обсяги почали зростати. Мало того, практика в інших країнах показує те саме. Спочатку розвивається банківський сектор, за ним, там, страховий, або навпаки, і лише потім до цього процесу долучається фінансова галузь. І взагалі, вона почала розвиватися так інтенсивно лише в середині двадцятого століття.

І я б іще додав по заходах. От нам здається, що крім податкового стимулювання необхідно ще створювати економічне стимулювання для того, щоб даний інструмент розвився. Зокрема, ми глибоко переконані у тому, що найкращою, найкращим стимулом може бути прискорена амортизація. Є відповідні дослідження. Також ми вважаємо, що, припустимо в Україні, от, існують програми здешевлення кредитування, от якби існували також програми здешевлення для лізингоодержувачів. Тобто, щоб там, припустимо існували якісь форми бюджетної підтримки для сільськогосподарських виробників, для транспортних підприємств, для авіа перевізників, для залізничного транспорту, підприємств малого та середнього бізнесу.

Ми вважаємо, що такі форми підтримки держави змогли б набагато більше збільшити доступ малого та середнього бізнесу до даного інструменту. Ну ще, мені здається, можливо позитивно на дану галузь вплинуло б розвиток фінансових ринків. Ну от на даному етапі лізингові компанії ... Уже існують приклади розміщення облігацій, але ще немає жодних прикладів продажу лізинговими компаніями своїх лізингових портфелів. Ну робити пули, робити сек'юритизацію їхніх портфелів. От робота в даному напрямку, мені здається збільшила б обсяг фінансових операцій, тому що у лізингових компаній з'явилося б ще одне альтернативне джерело ресурсів. Дякую.

Рязанова Н. С.: Я додам стосовно того, чому банківський і страховий сектор розвився швидше, ніж лізинговий. Ну це об'єктивні, по-перше, причини лежать в основі. Ви розумієте, що банківський сектор, як джерело фінансування, взагалі іде першим порівняно з іншими фінансовими продуктами. Крім того, за радянських часів, за Радянського Союзу банківський сектор, нехай державний, але він існував у країні, і він знайомий відповідно державі і суспільству. Страхова діяльність теж була, існувала, і вона знайома державі нашій і суспільству. Лізинг - новий, в принципі, продукт для нашої країни і країн СНД. Історично навіть в світі він виник після банківської та страхової. Тому тут були об'єктивні обставини, але разом з тим, звичайно, є і певні суб'єктивні. Тому що, якщо подивитись знову ж такі законодавчі, законодавче поле, то ми бачимо, наприклад, банківський сектор, зрозуміло, і він просував ті продукти, котрі були дуже близькі до нього. Це на даному випадку був страховий бізнес. Якщо ми подивимось, як оподатковується страховий бізнес, то дуже часто банківський сектор був зацікавлений в тому, щоб створювати при собі страхові компанії. На сьогоднішній день це існує.

Лізингова діяльність в силу того, що якось вона невідома ще банкам і дуже часто вони дивились як на потенційного конкурента, свого часу, раніше, то якось не стимулювався і не підтримувався розвиток лізингових окремих компаній. І от такі обставини лежали в основі, чому банківський, страховий (ринок) попереду лізингу. Але суб'єктивне і воно з часом зрівнюється.

Друге питання, що необхідно зробити для того, щоб розвивався лізинговий бізнес. Ну звичайно, тут можна такі чотири основні напрямки. Перше - це звичайно законодавчі питання і у законодавчому полі це звичайно податкові. Я хочу підкреслити, що питання амортизації, це ми говоримо пришвидшену амортизацію, прискорена амортизація, але це по суті воно не пришвидшеною, якщо подивитись як сьогодні податкове законодавство дозволяє амортизувати, ще дуже сповільнений норми амортизації саме для того, щоб збільшити оподаткований дохід. Мета податків інша - фіскальна, але лізинг - це економічна категорія, це фінансова категорія. І звичайно, просто треба привести у відповідність норми амортизації, що застосовуються у податковому обліку для лізингових активів до тих реалій. Щоб вона дійсно була економічно обґрунтованою, ця амортизація, то коли ми кажемо про слово "пришвидшена", по суті це не є пришвидшена. Вона просто має бути економічно обґрунтована, а не так затягнута з метою просто збільшення оподаткованого доходу, як ми маємо у податковому законодавстві. Отже перше. Це законодавчі норми.

Друге, що необхідно зробити, це звичайно треба підвищити стійкість фінансову самих лізингових компаній. Треба говорити про те, що вони мають бути фінансово стійкими, міцними. Що має бути належним чином налагоджений у них фінансовий менеджмент, управління ризиками. Все те, що на сьогоднішній день ми спостерігаємо в банківському секторі. Тому що коли постає, сьогодні буде питання, а чому не фінансують банки лізингові компанії? Дуже часто тому, що лізингові компанії не є спроможними, не є надійними, стійкими. Значить друге, що необхідно, сам лізинговий сектор зміцнювати. Тут ціла низка заходів. Третє, звичайно, воно потім витікає наслідком і пов'язане з цим.

Ще треба шукати шляхи, нові шляхи або реструктуризація джерел фінансування різними компаніями. Є сьогодні, сьогодні банківський сектор, знайомий, зрозумілий всім, але і інші джерела фінансування можуть бути у лізингових компаній. Сьогодні згадувалося питання викупу портфелів лізингових компаній, сек'ютаризація, але багато світовий досвід має варіантів фінансування лізингової діяльності, але це неможливо, якщо лізингові компанії будуть слабкі фінансово. І звичайно четвертим напрямком, що необхідно в лізинговій діяльності зробити - це питання, скажімо так, інфраструктури лізингової сфери. Це взагалі. Це і питання обізнаності, це і питання вторинного ринку для активів, що були вже у лізингу. Це багато. Але перш за все це питання обізнаності, як основний пласт того, що лежить в інфраструктурі. Все. Дякую.

Капроні Р.: Спасибо. Добавить … много всего было сказано, тяжело будет. Я, наверное, постараюсь дать немножко международных перспектив на главные вопросы. Ну почему лизинг в Украине отстает по темпам развития от банковского и страхового бизнеса? Надя полностью ответила на этот вопрос. Ну, например, когда осенью мы с Андреем Ивановичем ездили на конференцию в Португалию, Leaseurope, это в принципе и были все главные финансовые учреждения Европы на этой конференции. Мы поговорили с руководством, многими, многими руководителями финансовых учреждений. И, короче говоря, они все уже смотрят на Украину. Практически, все смотрят на вход на украинский рынок. Как обычно по всему миру, правильно банковский сектор - это были первые инвестиции. Но если смотря на Европу большинство лизинговой деятельности в Европе, то именно банковские лизинговые компании. Немножко отличается от США, где есть большой не банковский финансовый сектор, там есть много независимых лизинговых компаний. И это разный подход к бизнесу.

Ну почему какой-либо рынок не развивается? С одной стороны, может зависеть от спроса, с другой - может не хватает инвестиций. Конечно, они взаимосвязаны. Но в лизинговой индустрии первыми должны приходить инвестиции. Достаточно сложный продукт, чтобы предприниматели, потенциальные лизинговые получатели поняли выгоды лизинга. Это должен быть достаточно квалифицированный финансовый менеджер, потому что выгоды, они тонкие. Если это меньше предоплаты, если это более гибкое расписание платежей, если это не требует дополнительного залога. Вот это влияет, чтобы понять выгоды этих преимуществ.

Ну когда рассматривать такую еще стоимость денег, денежного потока компании на будущее. Это уже сложно. А тоже надо полностью рассматривать и просчитать: "ОК. Если я 5% вложу в этот капитал сейчас, сколько это 5% стоимости этого оборудования, будут мне зарабатывать в течении пяти лет? В течении срока лизинга?". В маркетинге лизинговой компании есть, скажем, три главные, скажем, действия. Это обучение, обучение и обучение. Это обучение потенциальных клиентов, это обучение поставщиков оборудования, с кем можно наладить партнерство, и это обучение и источников финансирования для лизинговой компании. Даже в США, где лизинг уже 50 лет является очень большой частью финансового сектора, все равно лизинговые компании, постоянно им нужно обучать своих партнеров и клиентов.

Чтобы на второй вопрос … ну что можно сделать, скажем, чтобы двинуть лизинг? … Какие перспективы развития лизинга в Украине на последующие три года? Ну все остается с этим, поскольку лизинговым компаниям будет нужно скоро конкурировать с международными лизинговыми компаниями, которые входят на рынок. Они больше, больше это поймут, будет видно какие именно образы обучения можно сделать для поставщиков. Чтобы вот предприятию нужно оборудование, он думает: "ОК. Идти в банк брать кредитование". Вот особые процедуры, тяжелые. Могут собственные средства использовать, как в основном сейчас делается в Украине. Но чтобы эти предприниматели поняли, что они смогут сделать с деньгами, которые они вложили в это оборудование. Чтобы быстрее развиваться и больше прибыли зарабатывать, конечно, они будут брать это оборудование в лизинг. Это просто процесс, это естественный процесс. Процесс начался и, я думаю, никто его не останавливает.

Ведучий: Спасибо. Единственное, ну возможно по прогнозам, может быть, еще кто-то хочет добавить? Прогноз на 2006 и на среднесрочные трехлетние перспективы. Может быть с какими-то цифрами, с учетом итогов прошлого года и динамики развития в прошлом году.

Жилінський А. І.: Ну, очень кратко. По той информации, которая есть, например, из статистических данных Госфинуслуг и по той информации, которая есть в Ассоциации и Международной финансовой корпорации. Объем рынка текущий составляет 200-250 млн. долларов, каждый год финансируется. Ну мы четко видим, например, тенденцию того, что очень активно развивается лизинг легкового автотранспорта. Конкуренция там очень серьезная. В этом рынке продуктовый ряд этих компаний достаточно широкий. Вот, и мы можем , мы можем ожидать того, что как минимум этот сегмент рынка будет расти. Он растет со скоростью 50-60% каждый … И я думаю, что тенденция будет такова, что он будет продолжать увеличиваться.

Тем более, что если посмотреть на то, как развивается сбыт легкового автотранспорта в Украине и какая, какой рынок легкового автотранспорта приходится на лизинговую индустрию. Очевидно также, что с приходом иностранных инвесторов будет развиваться лизинг оборудования. Пока что он развит не очень сильно. И это связано с тем, что у лизинговых компаний существует дефицит долгосрочных ресурсов. Ну я, мы надеемся на то, что иностранные компании принесут и дешевые ресурсы, принесут технологии и банковская система будет их рассматривать по другому, чем нежели, например, отечественные лизинговые компании. Поэтому у них будет более широкий доступ к кредитным ресурсам.

Этот сектор тоже, очевидно будет развиваться. Очень перспективным будет развитие сектора коммерческой недвижимости. Пока что он практически не развит. И всего на всего несколько компаний работает вот на этом сегменте. Но этот продукт будет интересен с точки зрения того, что лизингополучатели в конце смогут получить собственность на недвижимость. Что есть для них как бы более интереснее, чем нежели просто уплачивать арендные платежи? Относительно сектора коммерческого транспорта можно сказать, что он тоже будет увеличиваться. Тем более, что практически все производители больших грузовых автомобилей, автобусов имеют или договора о сотрудничестве с лизинговыми компаниями или, или … имеют свой, свои компании.

Например, вот "Скания" имеет в Украине. Надо отметить то, что для импортной техники, ну имеется ввиду, для импортного коммерческого транспорта, скорее всего объемы не будут расти. А вот для отечественного транспорта, наверное, поскольку он более дешевый, и поскольку спрос на него выше, скорее всего там темпы будут роста выше.

Литвин А. В.: Буквально кілька цифр я хотів би навести, по тому, які показники, скажімо, розвитку лізингу. Якщо ми подивимося на 2004-2005 роки по тій статистиці, яку збирає Держфінпослуг, то ми побачимо, що обсяг невиконаних договорів по лізингових операціях складає близько двох мільярдів гривень. Так це перегукується з тією цифрою, яку озвучив Андрій Іванович. По термінах дії договорів 88% договорів, які продовжують свою дію складають менше ... до двох років, два або мене років. 7% - складає від п'яти ... від двох до п'яти років. І лише 5% - це довгострокові договори, більше ... від п'яти до десяти років. Якщо подивитися по структурі, ну скажімо, лізингових операцій, то дійсно близько 40% лізингових операцій припадає на агропромисловий сектор, на сільське господарство. І близько 30% припадає на транспортну галузь.

Стосовно перспектив 2006 року я не думаю, що ці от показники, вони якось кардинально зміняться, чи то в сторону збільшення, чи то в сторону зменшення. Дійсно, ми очікуємо, що основний наголос в лізингових операціях суб'єктами ринку, споживачами буде здійснюватись у транспортній галузі, у сільському господарстві. Яка тенденція, така добра, з нашої точки зору, що кількість договорів, які укладаються між лізингодавцями і лізингоодержувачами, вона збільшується. І на кінець минулого року вона коливалася на рівні десь 300 - 400 тис. договорів. Це добре. Але кардинальних змін от саме у 2006-му році ми не очікуємо. Якщо на солідно строкову перспективу, то це залежить від загального інвестиційного клімату. Якщо клімат буде, впевненість суб'єктів господарювання і правильні сигнали від як законодавців, так і виконавчої влади, то лізинговий ринок буде розвиватися на рівні з ринком інвестицій взагалі.

Ведучий: Дякую. Я бачу тут такі докладні є довідки, і я думаю, ми їх просто розмістимо на сайтах і ви зможете там подивитись вже більш докладніше всі ці цифри за результатами роботи лізингу у 2005 році. Наступне запитання. Ну можливо, є ще підзапитання. Воно тут до пані Рязанової адресоване з приводу: Яким чином Програма розвитку лізингу може сприяти розвитку галузі? Вже трошки про цю програму сказали, може кілька додаткових слів?

Рязанова Н. С.: Ну ви вже ... Було озвучено, що на сьогоднішній день під головуванням Держфінпослуг працює робоча група і вона вже завершує свою роботу. І в межах робочої групи розроблена Програма розвитку лізингу 2006- 2010 роки. Мета цієї Програми ... Ви розумієте, що лізинг дійсно важливий і це така ... це інструмент, що має бути розрахований, що розрахований в принципі на декілька років, тому що він працює з основними засобами. Основні засоби - це машини, обладнання, транспортні засоби, навіть нерухомість. І не може бути просто щось таке короткотривале. Має бути комплексний підхід, і ми ... визнають ... які мають бути кроки зроблені для того, щоб вирішилось, щоб лізинг розвивався. І тому оця програма розвитку лізингу 2006 - 2010 роки, вона і ставить на меті розробити конкретні заходи, які мають бути зроблені в Україні, щоб забезпечити, не просто якусь зміну в податковому законодавстві ...

Сьогодні прийшло, а завтра інша кон'юнктура, і ця пільга, або навіть це не пільга, а просто норма, відміняється і лізинг взагалі стає нерентабельним і недоцільним в Україні, з точки зору економічної, лізингодавцю. То для того, щоб уникнути була розроблена така комплексна програма. Тобто завдання цієї програми - це створити дійсно такі стабільні сприятливі умови для розвитку лізингу на довготривалу перспективу.

Ведучий: Дякую. Ну давайте ще два .. дві теми з інтернету, і надамо можливість журналістам. Наступна тема це: Прокоментуйте будь ласка законодавчі зміни, щодо аренди житла з правом викупу, хто виграє від їх запровадження, і чому в Україні практично нерозвинутий ринок фінансового лізингу комерційної нерухомості? Що стримує розвиток даного напрямку? Тобто лізинг нерухомості і окремо, оренда житла з правом викупу.

Жилінський А. І.: Давайте я спробую відповісти. Я почну з останнього питання. Ну по-перше, щодо цін на нерухомість. Останнім часом, всі знають, що вона постійно збільшується, дорожчає. І власники офісів, складських приміщень, просто незацікавлені в тому, щоб поступатися власністю на даний предмет, тому що за договором фінансового лізингу прийдеться продати цей об'єкт за певну ... за певною ціною. Якщо ціна зростає, то відповідно власники незацікавлені в тому, щоб продавати. І на ринку існує дефіцит, дефіцит офісних приміщень, дефіцит складських приміщень.

Ми бачимо, який будівельний бум у державі. Відповідно, до тих пір, доки буде існувати такий дефіцит, буде складно знайти просто ті самі об'єкти для того, щоб їх пропонувати клієнтам. Мало того, ми також є свідками того, що зростають орендні платежі постійно. І оскільки в договорі фінансового лізингу орендна ставка, ну лізинговий платіж, буде зафіксований, то власники також незацікавлені у тому, щоби ... щоби укладати договори фінансового лізингу. Таким чином до тих пір, доки ми будемо свідками зростання цін на нерухомість, доти буде дефіцит офісних приміщень, дефіцит складських приміщень, дефіцит торгівельних приміщень. Ну будемо так говорити. Даний сегмент не буде розвиватися так, припустимо, швидко, як автотранспортний, ну лізинг автотранспорту.

Ведучий: Ну стосовно оренди житла з правом викупу...

Жилінський А. І.: Ну наскільки мені відомо дана норма поки що вона пройшла парламент, але президент подав на доопрацювання даний законопроект, повернув до парламенту. Я хочу сказати наступне. Там по-перше, які позитиви є? Позитиви полягають у тому, що комісії проценти не будуть оподатковуватися податком на додану вартість. І ті хто будують, припустимо, житло, вони будуть краще захищені, ніж при, припустимо, при договорі іпотеці, тому що вони будуть залишатися власниками предмету лізингу, їм буде легше стягнути предмет у разі, якщо якісь проблеми виникнуть у лізингоодержувача. При іпотеці, ну всі якби знають, наскільки соціально захищений є іпотекоотримувач.

Ведучий: Наскільки я розумію, Асоціація підтримує, з внесенням тих невеличких пропозицій, що запропоновує президент, підтримує цей законопроект?

Жилінський А. І.: Так, так.

Ведучий: Добре, тоді наступна тема. Достатньо багато запитань було, я не буду навіть їх всіх зачитувати. Але запитання присвячені одному. На прикладі банків, де зараз багато іноземних банків скуповують українські, і на прикладі інших галузей української економіки, куди входять іноземні інвестори. Суть запитань в тому: Чи не є небезпекою вихід, масштабний такий вихід іноземних інвесторів у галузь лізингу? І вже кілька просто підзапитань. Чи не треба захищати від такого виходу іноземних інвесторів вітчизняні компанії? Якщо треба, то як краще їх захищати? Ну і з іншого боку, навпаки, що робить проект МФК для залучення іноземних інвесторів на вітчизняний ринок лізингу?. Тобто, така тема: іноземні інвестори, іноземні компанії і український лізинговий ринок. Готовий він до їхнього приходу? Це благо, чи це навпаки треба якось ставити бар'єри на приході іноземних компаній? Дякую.

Жилінський А. І.: Давайте я почну. Так, щоб ми дуже швидко відповідали. Ну що приносять іноземні інвестори? Іноземні інвестори приносять технології, високий рівень корпоративного управління, достатньо широкий продуктовий ряд лізингових послуг. Вони приносять доступ до дешевих ресурсів. Знову ж таки, вони приходять з серйозним досвідом у розвитку даного інструменту. Тому очевидно, що від приходу лізингоодержувач, або малий і середній бізнес, виграє найбільше. Це очевидний факт і це відбувалося, там в Чехії, Румунії, Польщі, в Росії і таке інше. Я не бачу ніяких таких серйозних загроз для малого і середнього бізнесу, а для держави я також не бачу ніяких загроз. Тому що, ну як би в них, в державі збільшиться обсяг операцій, і відповідно, вони, якби держава одержує від цього податкові платежі. Тому що ну вона буде обкладати дані операції і податком на додану вартість і податком на прибуток, і всіма іншими непрямими податками, які існують.

Єдине, єдине що, ну який негатив може бути, для вітчизняних компаній - це те, що збільшиться конкуренція очевидно. І їм прийдеться більш інтенсивніше працювати. Але ринок настільки великий, настільки потужний, що роботи вистачить всім. І про це ... свідками цього ... якби якщо от запитати лізингові компанії ... вони скажуть скільки заявок вони не можуть виконати тому, що якби існує дефіцит фінансування з їхнього боку. Ну от можемо говорити про те, що на ринок вийдуть як мінімум десять, а може навіть більше великих, потужних лізингових компаній. Як мінімум вони приїжджають сюди, як мінімум вони роблять Due Diligence, вони роблять вивчення ринку. Мало того, я можу вас, ну вам сказати, що на рівні законодавства, ну от українське право достатньо добре, а іноді навіть і краще, припустимо, ніж в інших країнах, де взагалі не існує ніяких нормативних актів стосовно лізингу.

Ведучий: Ви, Андрій?

Литвин А. В.: Ну буквально два слова, дійсно, я поділяю ту думку, яку висловив Андрій Іванович. Іноземний інвестор приносить сюди досвід, він приносить сюди ресурси, це можна тільки вітати, це є позитивним для нашого ринку. Чи варто цього боятися? Я думаю, що доти, поки на цьому ринку не буде товкотнечі, а цієї товкотнечі зараз не спостерігається, власне кажучи, попит набагато перевищує ті пропозиції, які можуть надати лізингодавці. Тому можна тільки вітати прихід іноземних інвесторів сьогодні, в середньостроковій, довгостроковій перспективі на український ринок.

Ведучий: Надежда?

Рязанова Н. С.: Я б трошки може додала. Безперечно прихід іноземних інвесторів, які приносять з собою дешеві, великі за обсягом фінансові ресурси для України це дуже позитивно. Прихід інвестора, котрий приносить з собою нові технології, це надзвичайно позитивно. Єдине, що треба подивитись, скажемо так, трошки селективно. Лізинг. Тут задіяні: а) виробник обладнання, тут задіяний лізингодавець - посередник, звичайно, і тут задіяний одержувач цього лізингового обладнання. Треба, залежно від галузі, і залежно від ... Скажімо треба дивитись, на Україну на сьогоднішній день звичайно, якщо приходить іноземний інвестор, він звичайно приносить сюди грошовий потік, але звичайно цей грошовий потік приходить дуже часто супроводжується привнесенням сюди нового іноземного обладнання. В тих галузях, в яких Україна конче потребує іноземне обладнання, а дуже багато галузей є, тому що Україна не конкурентноздатна в багатьох галузях.... Так склалося і, мабуть, не треба вигадувати новий велосипед, краще придбати їх нове обладнання, оснаститись і працювати далі. То звичайно завжди треба дивитись і через лізинг, щоб і гроші ішли і технології, тобто нове обладнання приходило в Україну іноземне.

Але треба подивитись, просто деякі галузі українські виробники, що виробляють українське обладнання треба мабуть подивитись на те, щоб переоснастити ці вітчизняні українські підприємства, зокрема і через механізм лізингу. Щоб виробництво на цих підприємствах... щоб продукція цих вітчизняних виробництв, підприємств стала конкурентноздатною. І потім вже вона знаходила попит на ринку. Тому треба підходити до цього комплексно, розумієте, не можна так сказати лише ... скрізь і все лише ... щоб відкривали ... це питання треба, скажімо так, підходити дуже так ... ні в якому разі не ставити перепони ... аж ніяк І Міжнародна Фінансова Корпорація працює в тому, щоб залучити сюди фінанси іноземних інвесторів, тому що розуміють, що без залучення іноземних відкритих грошей і довгих грошей, і дешевих, лізинг в Україні не буде розвиватися. А разом з тим треба дивитись і держава має дивитись на те, в яких галузях треба підтримувати вітчизняного товаровиробника. Але підтримувати не шляхом таким, як на сьогоднішній день поза субсидується виробництво, а для того, щоб дати переоснастити це вітчизняне виробництво, зокрема і через механізм лізингу.

Капроні Р.: Достаточно быстро. Первый, скажем там, вопрос. Почему в последнее время зарубежные лизинговые компании идут в украинский рынок? Короче, в Европе сейчас в лизинговой индустрии достаточно маленький темп роста. У них уже, скажем, рынок охватили. В большинстве рост у главных финансовых учреждений Европы последние год, два, три, это от стран Восточной Европы. Был очень хороший опыт у главных финансовых учреждений Европы в Польше, Чехии, Венгрии, Румынии, Словакии и т.д. И короче, Украина следующая. И они просто видят огромный потенциал рынка, возможно очень-очень большой темп роста. Процентные ставки на рынке, скажем, выше они. Действительно они больше будут зарабатывать на украинском рынке первые несколько лет. Чисто рыночные причины. Насчет американских лизинговых компаний и финансовых учреждений, ну как Надежда уже говорила, там обычно банки приходят первые … ну американские банки тоже еще не пришли. Но действительно позитивное влияние будет иметь поправка Джексона-Венника …более значительные - это именно получение статуса рыночной экономики Украиной, межгосударственное соглашение Украины и США. Это достаточный первый шаг и знак американским компаниям, что Украина и украинская экономика - достаточный уровень развитости. Что именно бизнес работает на рыночных условиях. И с этой точки зрения дают сигнал американским компаниям, что можно входить на рынок. Там последняя часть вопросов и с точки зрения перспектив достаточно важно ... очень положительный эффект имеет работа, которую делают Держфинпослуг вместе с МФК, это рабочая группа … стабильность законодательной опоры, особенно налоговой политики действительно имеет важную роль.

Сейчас, на сегодняшний день, в принципе, все ведомства в рабочей группе, которые участвуют, у них уже были свои инициативы, что сделать, чтобы улучшить ситуацию с лизингом. О многом говорит, что есть две донорские организации, которые имеют проекты по развитию лизинга. В принципе и с точки зрения внутри Украины тоже понятие есть, что лизинг достаточно важный инструмент, и, скажем, как называется… "политическая воля", мне кажется на сегодняшний день создана, и из этой воли будет улучшение общих условий для развития лизинговой индустрии.

Ведучий: Сейчас, хвильку, я перепрошую, щоб у нас був запис.

Олексій Дем'янчук, інформаційний центр "Сегмент". Для початку я маленьку довідку, тому що багато молодих людей і в президії сидить і в залі, які дещо може не знають, а деякі підзабули. Якщо Надія Сергіївна пам'ятає, у 95-му, 94 - 97 роки, там приблизно був такий проект Міжнародної фінансової корпорації "Проект розвитку лізингу в СНГ". На той час, це така довідка, щоб знали чому, на той час ... я до того займався лізингом і був в робочій групі, і ми хотіли створити, ну назва була "Украгролізинг", яка була вкрадена. Яким чином? На той час двох заступників міністрів Шпака Василя Федоровича, Кравчука Володимира Івановича було два накази президента про звільнення заступників. Один МінАПК, а другий МінПромПолітики, за розвал сільськогосподарського машинобудування. Потім був наказ Кучми про заборону створення державних компаній. Пустовойтенко, прем'єр-міністр, порушив ці два накази, тобто і на той час принцип був простий: МФК фінансувало, і при чому ще залучало ще інвесторів в цю справу. Потрібно було тільки щоб була капіталізація компанії, ну десь 30%, а ви тоді давали від 25 млн., тобто 25 млн. Потрібно, щоб була капіталізація фірми. Яким чином ми це зробили, ми понесли бізнес-плани, було, було таке. Можете підняти. Зараз є питання тому, щоб зрозуміти суть питання. Вкрадено було бізнес проект у нас цей і створено три лізингові компанії: "Украгролізинг", "Машпромінвест" ... Мало того, ще ці компанії були створені з метою розкрадання майна. Тому що принцип в чому полягав? Вкласти 51% державних пакетів акцій в цю лізингову компанію - і "Транслізинг". На сьогодні знову ж таки ... мало того були отримані величезні державні кошти, які були розбазарені. І та сума - 2 мільярди, що Андрій Володимирович говорив, що заборгованість по лізингових платежах

... Це як раз є оті державні лізингові компанії, борги державних лізингових компаній. Це можна підняти. Я дуже знаю гарно суть питання. Це "джондіри", це "кейси" та інша сільгосптехніка, яка була надана, при чому по завищених цінах. При ціні 80 тисяч трактора, він продавався на території України по 185 тисяч. Було віддано в лізинг без ніяких документів причому. Питання: Чи будете ви надавати допомогу отаким компаніям державним? Тому що ви працюєте ... Іще банки. В банках ... це бандитський капітал, всі знають. І банки були незацікавлені, щоб розвивати лізингові компанії. Сьогодні знову ж таки ... Мало того, у них було заставне майно, яке треба було продати. Сьогодні знову ж таки по цьому проекту такі банки як "Аваль", як "Промінвест" ... вибачаюся, як "Приват банк" і інші банки, також організували сьогодні при банках лізингові компанії. Чи будете ви надавати таким компаніям допомогу? І друге питання, Асоціація "Украгролізинг" чи як вона називається, чи може пов'язана особа, яка керує лізинговою компанією займати посаду голови Асоціації лізингу, лізингової асоціації? Чому? Я поясню. Тому що за рахунок ваших коштів людина їде в командирову і отримує відомості безкоштовно, тобто це преференція окремій компанії. Дякую.

Рязанова Н. С.: Значить перш за все, я зразу скажу, тут щось змішалось, "коні-люди", абсолютно. Значить давайте вистроїмо все і спробуємо що до чого, тому що, чесно кажучи, один mess сплошний. Значить перше, IFC стоїть на тому, що лізинг - це має бути приватним бізнесом. Державі не треба витрачати кошти з бюджету для того, щоб фінансувати будь-яку державну компанію лізингову, тому що це дійсно неефективне витрачання бюджетних коштів. Це позиція. Це приватний бізнес має бути. Далі, відповідно, наступне було питання, чи фінансує, чи не фінансує якісь компанії Міжнародна фінансова корпорація? Інвестиційний її департамент звичайно фінансує у той бізнес, в який потрібно для України. Це приватний бізнес, звичайно. І якщо відповідний міжнародний аудит, якщо прозора діяльність цієї компанії, якщо принципи високоефективного управління дотримуються у цій компанії приватній (компанії), то Міжнародна фінансова корпорація туди інвестує. Буде чи не буде в державні, вам мабуть і відповідь ... тобто ... А стосовно Асоціації це, на жаль, я не знаю. Тобто IFC грошей (там) ніяких нема.

Жилінський А. І.: Давайте я отвечу ...

Капроні Р.: Ну здесь, понимаете, несколько вопросов. Первый конечно ничего не могу сказать как иностранец, какая должна быть украинская государственная политика по стимулированию сельскохозяйственного сектора, производства оборудования в этом случае там сельскохозяйственное оборудование ... Но могу сказать несколько принципов, которые успешно работали, особенно в странах на границе Украины к Западу. Когда субсидии в сельское хозяйство ... Во всех странах мира есть какое-то субсидирование сельского хозяйства. Это, скажем, достаточно спорный вопрос, постоянно в прессе. Это в Европе там какие-то, скажем, ровные условия стараются создать, но главный принцип, который был успешным в Польше, в Венгрии и так далее - субсидирование должно идти, скажем, к конечному потребителю. Если мы говорим о сельскохозяйственной технике … если хотят субсидировать фермера, чтобы они могли купить новую технику, стать более конкурентоспособными, более продуктивными и так далее. Эти субсидии должны идти к этой организации, которая именно будет использовать эти субсидии. Поэтому, если дать эти субсидии, как например, компенсацию какого-то процента стоимости оборудования. Ну это может быть фермер, который сам вкладывал, инвестировал свои деньги, которому нужна помощь. Тяжелый, стратегически важный сектор. Это было успешно в Венгрии и Польше. 30%, если фермеры купили новое оборудование им компенсировал бюджет. Что было важно, фермер смог выбрать сам, какое оборудование ему нужно; смог выбрать сам, какой вид финансирования для него более подходящий. Таким образом не мешалось важных рыночных механизмов, которые дали стимулирование более эффективные производственные производители оборудования. Из этого значит, что если делать какую-то программу по субсидии только как какой-то вид продукции, который потом продается, но это уже может дать стимулирование предприятию купить оборудование, которое им не самое подходящее. Это значит они будут использовать оборудование от которого эффект будет, что они будут менее продуктивными организациями, менее конкурентоспособными.

Поэтому с этой точки зрения, просто эти главные принципы можно использовать в будущем взгляде на возможные политики по стимулированию именно сферы сельскохозяйственной и проблемы, что в этой сфере критически нужно новое оборудование.

Ведучий: Андрей Иванович?

Жилінський А. І.: Ну по-перше, я вас розчарую, я жодну компанію не представляю, директором жодної компанії не є.

Олексій Дем'янчук: Я не вас мав на увазі, то до вас був.

Литвин А. В.: Там не было никого ...

Жилінський А. І.: До мене? Ми створилися півроку тому. Щось у вас ...

Рязанова Н. С.: Це нова лізингова асоціація. На сьогоднішній день в Україні існує дві Асоціації лізингових, дві (організації).

Олексій Дем'янчук: Тоді я вибачаюсь, питання зняте.

Ведучиий: Да, Андрій Іванович?

Жилінський А. І.: Стосовно того, що ми бачимо мертві цифри, я хотів навести ще одну цифру, що протягом 2005 року нових договорів по лізингу було укладено на суму 845 млн. грн., це по тих даних, що надходять до Держфінпослуг. Це нові договори.

Ведучий: Вопрос?

Газета "Сейчас", интернет издание, Всеволод Некрасов, у меня вопрос к Андрею Жилинскому. Скажите пожалуйста, в чем выиграет средний и большой бизнес в случае, если он обратится именно к лизинговым корпорациям, а не другим финансовым учреждениям? Это первый вопрос. А второй вопрос, что предлагают лизинговые компании, что они могут предложить такого, чтобы привлечь эти предприятия среднего и большого бизнеса?

Жилінський А. І.: Дякую за запитання. Ну по-перше, між кредитом і лізингом, не зважаючи на те, що вони дуже подібні юридично вони обставляються різними ... до них діє різне законодавство. По-перше, коли малий або середній бізнес звертається до лізингової компанії він одержує сервіс, не лише гроші, а він одержує сервіс по тому, як обслуговується предмет лізингу. Тобто, це може бути машина, це може бути обладнання, це може бути там комерційна нерухомість. При кредиті ви сервіс не одержите і банк вам сервіс не надасть. Це стосовно того, що там існують ще додаткові послуги.

При лізингу малий і середній бізнес має так звані переваги стосовно того, що він може одержати більше фінансування ніж при кредиті. Справа в тому, що лізингова галузь в переважній частині світу не регулюється. Банківська галузь регулюється і тому до потенційного користувача предмету лізингу будуть банком при банківському кредиті будуть висунуті більш жорсткі вимоги. Лізингова компанія більше орієнтується на те, чи може бізнес генерувати грошовий потік, чи не може генерувати бізнес потік. Ну тобто, якщо от порівнювати дві галузі, і говорити, припустимо про вітчизняну банківську систему, то вона більше все таки буде орієнтуватися на те, щоб було забезпечення при одержанні кредитів, а лізингова компанія, вона буде дивитися на те, яким чином лізингоодержувач зможе генерувати грошовий потік. Це те найбільше, що відрізняє припустимо кредит від лізингу. І це найбільша перевага для будь то чи великого підприємства, чи середнього підприємства. Мало того, там якщо по технічних речах дивитися, то там по бухгалтерії, або по звітності, коли підприємство бере в лізинг, то у нього будуть кращі показники діяльності, ну якщо їх перераховувати.

В світі взагалі існує ще практика податкових стимулів, тобто при лізингу ще й або буде там існувати прискорена амортизація, можливо, або, якщо це буде договір міжнародного лізингу, то можна використовувати різні норми міжнародного приватного права, що дозволить вам, якби зменшувати прибуток до оподаткування і таке інше. Тобто при лізингу ви оптимізуєте свою операційну та інвестиційну діяльність. І це найбільша якби перевага. Друге питання? ...

Вопрос из зала: Я задавал два вопроса ... Там я спрашивал … На счет того, что лизинговые компании сейчас предлагают и какие они сделали уступки, либо как они вообще информируют бизнесменов о своих програмах? Чтобы эти ваши услуги стали более доступными, что сделано вашими компаниями?

Жилінський А. І.: От припустимо, візьмемо сектор легкового автотранспорту. Великі компанії надають первагу оперативній оренді або там фінансовому лізингу і беруть там ...В переліку існує от зараз близько 10 компаній, які активно працюють в даному сегменті. Машини від 50-ти до 200 машин. Що лізингова компанія пропонує у даному випадку? Вона пропонує , ну, по-перше, вона знімає головний біль для ... по тому, яким чином своє автогосподарство супроводжувати. Вона надає повністю послуги аж до того, скільки разів на рік міняються там припустимо, шини в машині. Для потенційного лізингоодержувача, ну це ви самі розумієте, якщо там якесь ДТП, якщо, там припустимо, машину вкрали, ну мало чого, мало яких буває випадків у житті? От всі ці речі, послуги по вирішенню даних проблем пропонують лізингові компанії. От це найбільше.

Тобто фактично вони, такі лізингові компанії підвищують ефективність діяльності лізингоодержувачів. Лізингоодержувач орієнтується на тому бізнесі, на якому він має орієнтуватися. Якщо це мобільний зв'язок, то на мобільному зв'язку, якщо це там птахофабрики, то виключно на питаннях виробництва м'яса. Якщо там припустимо, ну які там галузі взяти ...

Ведучий: Прошу наступне питання

Вячеслав Головинов: Хотел спросить у Андрея Литвина. В плане развития рынка лизинга есть, ну есть такой пункт: "Розробити закони України про внесення змін там ...". И там несколько есть пунктов, которые, я так понял, что будут отменять какие-то налоги. Т. е. Хотелось бы более конкретно, что это? Что планируется, какие налоги планируется отменить? Когда они были введены эти налоги и что от этого выиграет лизинговая компания в цифоровом значении?

Литвин А. В.: Коротко я вже на самому початку я на цьому зупинявся. Мається на увазі, по-перше, внесення змін до закону про оподаткування прибутку підприємств. Перше це суто термінологічні, щоб привести у відповідність з цивільним законодавством. Друге, запровадження механізму прискореної амортизації до третьої групи основних засобів, що надаються у фінансовий лізинг. Тобто застосування коефіцієнту півтора ще. І скажімо усунення, так би мовити, надмірного оподаткування нерезидентів, які здійснюють лізингові операції в Україні, коли ввозиться сюди обладнання. До другого закону ... Це до закону ...

Вячеслав Головинов: Чем это изменение оподаткування... (не слышно)

Литвин А. В.: Ну зараз я скажу ... Про податок на додану вартість, про податок на додану вартість ... Вже говорилося про те, що на відміну від банківських операцій по цій самій сфері відсотки так комісії по лізингу, вони оподатковуються податком на додану вартість. І по друге, операції, так би мовити знову ж "подвійного" у лапках оподаткування, коли йде отримання лізингоодержувачем предмету лізингу, потім його повернення лізингодавцю, тут знову йде накрутка податку на додану вартість, яка просто на просто невиправдана з точки зору самого цього податку. А якщо більш конкретно, то я от хотів передати слово Надії Рязановій, вона як раз от розробник, написувач їх.

Рязанова Н. С.: Наш проект в цілому і з проекту... Тобто всі сьогодні на ринку, хто зацікавлений в лізингу ... Тобто всі, всі туди ці думки внесли. Ми може просто набираємо на комп'ютері. По прискоренні амортизації податку на прибуток підприємств зміни пропонуються кардинальніші. Що мається на увазі? На сьогоднішній день в Україні податкове законодавство поділяє всі основні засоби, а саме: нерухоме майно, машини, обладнання транспортні засоби, - на чотири групи. Перша група - це будівлі, споруди, ось, нерухомість, норма амортизації квартальна - 10% в квартал, 40% в рік. Друга група - це транспортні засоби та офісне обладнання (столи, стільці), це буде норма амортизації ... буде 10 %. Перепрошую, по першій групі 2% в квартал, в8% в рік , а по другій групі 10% в квартал, 40% на рік, по офісному обладнанню. Далі четверта група - це комп'ютерне обладнання, комп'ютерна техніка, там досить пристойні норми амортизації - 15% у квартал, 60% у рік. Третя група - все те, що не потрапило у другу та четверту групу. А що це? Це все виробниче обладнання, що необхідне для України. І там, на жаль, найнижчі квартальні норми амортизації. 6% на квартал, відповідно на чотири помножимо 24% на рік. І так виходить, що для того, щоб амортизувалось це обладнання по тих нормах, а там ще амортизується від залишкової вартості, треба 5,6,7, а взагалі, щоб до нуля, то там і до 50-ти років може доходити.

Питання йде про що, ми казали, що необхідно зробити економічно доцільні норми амортизації по об'єктах фінансового лізингу. Ця економічна доцільність, ми пропонуємо хоча б, оці 6% зробити коефіцієнт один і п'ять. Якщо шість помножимо на один і п'ять буде 9% в квартал. Тобто 9% в квартал пропонується, дев'ять на чотири 36% на рік по третій групі обладнання. От такий підхід це. Далі пропозиція щодо ... по резидентах. Справа в тому, що на сьогоднішній день закон про оподаткування прибутку підприємств, тринадцята стаття регулює питання оподаткування доходів не резидентів, у випадку, якщо нерезидент захоче вивозити свій дохід. Якщо лізингова компанія є нерезидентом, вона звичайно захоче частину свого доходу вивести закордон. На сьогоднішній день така ситуація, що 15% від того, що він відвозить, за рахунок того, що він вивозить, має бути спрямовано у бюджет країни. Але справа в тому, що є два види лізингу - фінансовий лізинг і оперативний лізинг. При оперативному лізингу, все нормально, логічно. Але при фінансовому лізингу у лізинговий платіж, окрім відсотків та комісійних, що є дійсним прибутком, що має оподатковуватись входить також і відшкодування вартості предмету лізингу. І якщо брати 15% від всього лізингового платежу, це становить шалену суму. Це абсолютно необґрунтовано по-перше, це ж не є прибуток відшкодування вартості, це вартість самого об'єкта, а не прибуток цього лізингодавця. Тому питання йде про те, що для ... у разі, якщо це є фінансовий лізинг, платежі по фінансовому лізингу ... то лише брати оці 15 відсоточків, але з комісійних та відсотків, що у складі платежу по фінансовому лізингу. І в принципі в уряді ми знаходимо цю підтримку і знайдемо цю підтримку. Щодо податку на додану вартість, у березні 2005 року була видана така дуже цікава норма, а саме стаття три крапка два, крапка два - 3.2.2 закон Про податок на додану вартість говорить, що у разі, якщо лізингова компанія отримує комісійні та відсотки і ці комісійні і відсотки перевищують подвійну облікову ставку Національного банку України, оце все перевищення має оподатковуватись податком на додану вартість.

Давайте рахувати, сьогодні подвійна облікова ставка НБУ 9,5, ну помножимо на два. Це буде скільки? 19% Рахуємо, які ж доходи, відсотки та комісійні у лізингових компаній. Лізингова компанія будь-яка, для того, щоб профінансувати цю операцію, вона йде до банку. Бере у банку кредит, під які відсотки ви знаєте відсотки сьогоднішніх банків - 16 - 17%, а буває і більш відсотки. Ну скажімо 16%, 17%. Наприклад 16%, 17%, крім того, це те, що вона має повернути банку за той кредит, що вона у нього взяла, це не його заробіток, це банківський заробіток. Далі сама лізингова компанія, як сьогодні казалося, вона надає послуги, окрім того, що здійснює цей фінансовий лізинг. І свою звичайно якусь маржу, свій спрос, свої комісійні нараховує. І отже звичайно вона дуже часто може зашкалювати за 19,5 %. Які тут ризики? Перш за все, ну чому для лізингових компаній є НДС, а для банків, котрі надають кредит немає НДС? Якісь дискримінаційні підходи. Друге, скажімо, якщо там, то і там давайте НДС. Якщо навіть інший підхід ...

Ми казали, що лізингова операція, це операція, що укладається договір на два, на три, на чотири і на сім років може бути. Ви бачите з часу введення цієї норми у березні 2005 року, вже двічі мінялася облікова ставка. Коли вводилася у марті березні це була норма, НБУ ставка 9%, потім десь влітку вона змінилася до 9,5% . Відповідно потрібно було навіть вже потім перераховувати договори. Вони ж рахують і в договір закладені в лізингові платежі схеми лізингових платежів. Тобто ... А в умовах довготривалої в принципі лізингової угоди отакий не передбачуваний ризик навіть того, що може ставка змінюватись. Значить а) дискримінаційний підхід, друге непередбачуваність ... Ну як же це може ... і крім того, кінець кінцем лізингова компанія звичайно вкладе це у договір лізингу і ще дорожче стане цей договір для лізингоодержувача. І що виграє держава? І так для малого та середнього бізнесу, що сьогодні потребує ... великі підприємства можливо і так і банківські кредити, і самі може можливо знайдуть кошти щоб купити предмет, техніку, обладнання. Це перш за все для малого та середнього бізнесу. З одного боку, держава каже, необхідно розвивати малий та середній бізнес, сільське господарство. А з іншого боку нічого саме для цих секторів не робиться для того, щоб обновити їх основні засоби.

Ведучий: Зрозуміло.

Вячеслав Головинов: А когда этот законопроект будет передан на рассмотрение?

Литвин А. В.: Гарне запитання. Ну якщо так реально очікувати, я думаю, що він десь на прикінці літа потрапить до парламенту, якщо все буде нормально. Ну ми чітко повинні собі усвідомлювати, що зараз він ще проходить як на робочій групі так і по міністерствах, відомствах суто такі бюрократичні, в нормальному розумінні цього слова, процедури, ну вимагатимуть узгодження від міністрів. Через місяць буде вже новий уряд. Зміна уряду, знову ж таки перевізування, суто по технічних, бюрократичних процедурах формування нового складу Верховної ради. Ну якщо реально дивитися на речі, якщо воно потрапить як законодавча ініціатива до кінця літа, це буде дуже добре.

Жилінський А. І.: Ну ще є інший спосіб, яким чином ці пропозиції можуть бути враховані. Справа в тому, що зараз вже зареєстровано як мінімум законопроекти по даному питанню 91.17, 91.18, 87.16. Це номера законопроектів, і до всіх них, у тому випадку, якщо вони будуть перереєстровані при новій Верховній Раді всі пропозиції, які от нароблені робочою групою можуть бути туди подані після першого читання, або після другого читання. Тому не важливо як би, коли це відбудеться, з точки зору як би процесу, да, важливо, щоби це відбулося.

Литвин А. В.: Ну, гарне застереження зробив Андрій Іванович, тобто ми не орієнтуємося, що тільки оцей один шлях, скажімо так, через уряд і таке інше. В робочій групі присутні і представники суб'єктів ринку і представники законодавчого органу. В будь-якому випадку, тим чи іншим, скажімо так, шляхом ці пропозиції будуть відображені, будуть передані на розгляд у законодавчі органи.

Ведучий: Добре дякую. Давайте можливо все ж таки повернемося до ...

Питання з залу: (не слышно, как представляется задающий вопрос). У мене ще одне питання. Наш президент взяв на себе зобов'язання гармонізувати законодавство України до Європейського....

Литвин А. В.: Добре. Беззаперечно, ми саме на цей орієнтуємось. Міжнародна фінансова корпорація нам в цьому допомагає.

Ведучий: Так, наступний блок питань з інтернету. Їх не так тут вже багато залишилося. Вони до Держфінпослуг. Знову ж таки, я мабуть не буду все зачитувати. Андрій Володимирович, ваші всі ці запитання. Головне в них: Щось треба змінювати у державному регулюванні цього сектору? Можливо, треба якось об'єднати зусилля Національного банку з Держфінпослуг? Щось змінити в системі нагляду за лізинговими компаніями? Які є плани у Держфінпослуг?

Литвин А. В.: В найближчому часі ... Якщо коротко відповідати: Плануємо ми змінювати систему нагляду за лізинговими компаніями в найближчому час? Відповідь, "ні". Ми не бачимо тут якихось таких ризиків. А саме які ризики ми розглядаємо: ризики, пов'язані із третіми особами, із здійсненням депозитних операцій, те, що існує на фінансовому ринку, то в лізингових операціях таких операцій немає.

Тому змінювати щось у напрямку більш жорстокого нагляду за лізинговими компаніями найближчим часом ми не бачимо потреби. Якщо брати державне регулювання в більш широкому розумінні, не тільки нагляд, а й нормативно-правова база для діяльності лізингових компаній, то про це ми сказали. Такі пропозиції ми розробляємо і вони вже були викладені.

Стосовно об'єднання зусиль з Національним банком, у нас по закону ми повинні співпрацювати і ми співпрацюємо з Національним банком, в тому числі і по лізингових питаннях. І представник Національного банку присутній в робочій групі, яка в нас працює, займає дуже активну позицію. Тобто в даному випадку у нас розбіжностей з Національним банком в баченні, як повинен розвиватися лізинг в Україні немає.

Ведучий: Дякую. Наступний блок запитань щодо популярного напрямку лізингу, лізингу авто, лізингу легкових авто. Ми багато уже на цю тему говорили. Можливо Андрій Іванович щось просто додасть? Якісь там може за нинішнього законодавства, може бути ще зміни ...

Жилінський А. І.: Таке цікаве запитання, всім відомо, що банки активно займаються кредитуванням легкового транспорту і кредитування легкового транспорту набагато перевищує сам обсяг лізингу лізинговими компаніями. Ну причина полягає в тому, що банки почали займатися так званим роздрібним кредитуванням, і оскільки з боку клієнтів існує стійкий попит на дану послугу, то відповідно банки і пропонують її. Оскільки в банків є ресурс, вони також пропонують їх ... фактично продають свою послугу достатньо великій кількості клієнтів. Тут дуже незначні ризики існують, але банки займаються виключно фінансуванням купівлі авто, не більше того. Як тільки буде змінений попит з боку клієнтів і вони захочуть крім самого фінансування предмету, ще одержувати сервіс. В переважній частині лізингові компанії надають такий сервіс.

Ситуація зміниться і я сподіваюся, що за даних умов портфель лізингових компаній набагато збільшиться. Для порівняння можу вам навести такі якби цифри. От в Україні ринок лізингу автомобілів складає 6- 8 тис. автомобілів, ... то що рік ... , ну не щорічно, а от зараз на даний момент в лізингу знаходиться від 6 до 8 тис. машин. В Україні продається 250 тис. нових авто щорічно. Ну от по результатах 2005 року. Я можу вам сказати, що припустимо невелика, ну середня компанія в Польщі, або в Румунії, або в Чехії, яка займається лізингом має в портфелі 50-60 тис. машин. Тобто ви маєте якби розуміти, що до тих пір поки клієнти не будуть вимагати певного рівня послуги, до тих пір лізингові компанії не будуть пропонувати цю послугу. Як тільки буде з'являтися попит з боку лізингоодержувачів, і як тільки в лізингових компаніях буде достатньо ресурсів, я сподіваюся, що портфелі лізингових компаній збільшаться в цьому випадку.

Ведучий: Добре. І останні у нас два запитання. Думаю, навіть одне, що собою представляє асоціація LEASEUROPE. І які взаємовідносини даної організації з Україною? Від пана Туманова.

Жилінський А. І.: Я відповім на це питання. Асоціація LEASEUROPE - це федерація національних лізингових асоціацій з 31-єї країни світу, Європи. При чому жодна не може мати більше ніж одного представника в даній федерації. Це приватна ініціатива повністю, це близько 1700 лізингових компаній. Це ті компанії, які фінансують лізингових угод щорічно приблизно на 400 млрд. євро. Це дуже потужна структура по відстоюванню інтересів лізингових компаній не лише однієї країни, не лише в одній країні, а по всьому регіону.

Дана асоціація прийняла, запросила нашу асоціацію, прийняли позитивне рішення про те, що вони хотіли б з нами співпрацювати, а ми з ними хочемо співпрацювати. І ми зараз знаходимося в процесі узгодження умов на яких ми будемо з ними працювати. В Україну приїжджав представник, виконавчий ... не виконавчий директор, а голова наглядової ради - Жан Марк Мінерей. Брав участь у конференції, яку проводила міжнародна фінансова корпорація, виступав із доповіддю.

І я хочу наголосити, що взаємодія нашої Асоціації і асоціації LEASEUROPE має результатом цього, я сподіваюся, що на ринку з'явиться ще більше потужних лізингових компаній.

Ведучий: І останнє. Було запитання, що читати, щоб стати фахівцем в сфері лізингу? Я думаю, проект лізингу від МФК розмістив досить багато корисної інформації як на порталі www.VlasnaSprava.info, так і на сайті leasinginukraine.com, якщо я не помиляюся. Там є ця інформація, можна там її отримати.

А так, я дуже дякую нашим гостям, що вони погодилися відповісти на ці запитання. Я дякую колегам журналістам, які прийшли. І я думаю, що наші гості ще п'ять хвилин нададуть відповіді на запитання, якщо вони ще залишилися у колег журналістів. Дякую всім і читаймо відповіді на сайтах www.VlasnaSprava.info, leasinginukraine.com. Дякую.