Пункт 3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що не є об’єктом оподаткування ПДВ «нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу».
Це означає, що:
1) лізингодавець повинен перевести «проценти або комісії у складі лізингового платежу» у процент річних;
2) порівняти одержану ставку із подвійною ставкою НБУ.
Для коректного порівняння зі ставкою НБУ необхідно застосовувати ті ж стандарти нарахування процентів, що використовуються у банківській сфері. В іншому випадку отриманий результат не підлягає порівнянню зі ставкою НБУ. В банківській практиці процента ставка розраховується за наступною формулою:
|
Процентна ставка = |
Сума процентів * 365 |
|
Заборгованість по кредиту * строк нарахування |
(дана формула вказує принцип розрахунку факт/факт)
Тепер необхідно визначитись, що є аналогом «заборгованості по кредиту» в лізинговому договорі. В лізинговому договорі аналогом цієї суми є невідшкодована вартість предмета лізингу (наявність невідшкодованої вартості предмета лізингу в договорі лізингу випливає із п. 7.3.3 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та статті 16 п.2 Закону «Про фінансовий лізинг»).
15.03.2006
| 
Друк
Назад
